Жан Кальвін (1509-1564) – французький богослов, філософ, пастор. Один із представників течії Реформації. Увійшов в історію як основоположник системи християнського богослов’я, що отримало назву «кальвінізм». Жан Кальвін, біографія якого особливо корисна при вивченні історії в 7 класі, залишив по собі головну працю «Повчання у християнській вірі» та численну армію послідовників з багатьох країн Західної Європи.
Ранні роки
Жан Кальвін народився 10 липня 1509 року в Нуайоні в благочестивому католицькому сімействі. Хлопчик втратив матір у ранньому віці, і батько, який працював адвокатом, віддав сина на виховання в одну пристойну сім’ю. Саме там Жан придбав чудові манери та здобув початкову освіту.
У віці 14 років Жан за наполяганням батька вирушив до Парижа для здобуття університетської освіти. Юнак вивчав право та гуманітарні науки, осягав таємниці ораторського мистецтва та діалектики.
Після закінчення навчання Жан перебрався до Орлеана, де став учнем знаменитого юриста. Але, незважаючи на успіхи та блискучі перспективи, Жан вирішив залишити юриспруденцію та присвятити себе теології. Він почав вивчати праці християнських святих, Біблію, а також численні тлумачення цієї священної книги. Отримавши вчений ступінь ліценціату, він проповідував у двох невеликих парафіях. Вже на той час у Кальвіна з’явилася ідея «очищення» церкви.
Розрив із католичеством
Починаючи з 1532 року Кальвін став підтримувати помірні реформи у католицькій церкві. Через рік він написав промову «Про християнську філософію», в якій описав своє бачення нової церкви. Ця мова викликала велике обурення у паризькому суспільстві, і Кальвін, рятуючись від переслідування, залишив столицю.
В 1534 Кальвін остаточно відмовився від своїх приходів. Цього ж року вона написала свою першу теологічну працю під назвою «Про сон душі».
Жан Кальвін познайомився з багатьма прогресивно налаштованими людьми, які розділяли його погляди. Однак він все ще залишався католиком і не виступав відверто проти папства.
Кальвінізм
У 1535 році у Франції на багатті було спалено 6 протестантів, серед яких був і близький друг Кальвіна. Ця подія так глибоко вразила теолога, що він остаточно порвав із католицькою церквою. У тому ж році Кальвін почав писати свою головну працю «Повчання у християнській вірі», над якою працював усе життя. Цікава: ця праця стала збіркою книг, проповідей, лекцій та нарисів, і складалася з 57 томів.
Назавжди покинувши Францію, він волею долі опинився в Женеві, де зустрів численних однодумців. Сприятливі умови дозволили Кальвіну розгорнути бурхливу діяльність: він читав публічні лекції, відкрито висловлював свої ідеї щодо церкви. Незабаром вчення паризького теолога отримало назву «кальвінізм» і набуло популярності далеко за межами Женеви.
При вивченні короткої біографії Жана Кальвіна варто сказати, що він був змушений покинути Женеву і оселитися в Страсбурзі. Більшість місцевих жителів дотримувалися протестантизму, і Кальвін легко знайшов собі місце проповідника в одному зі соборів.
У 1537 році Жан Кальвін закінчив свою чергову масштабну працю під назвою «Катехізис». По суті, це було зведення законів і правил кальвінізму, написаний як для церковників, так і для звичайних людей.
Вимоги кальвінізму відрізнялися великою суворістю та безкомпромісністю. Сам же Жан Кальвін з віком ставав все більш побожним і нетерпимим до інакомислення.
Особисте життя
Жан Кальвін був одружений на Іделетті та Бюр, що подарувала філософу трьох дітей. Однак усі діти померли ще в дитинстві, а згодом померла і сама Іделетта.
В 1559 реформатор страждав від найсильнішої лихоманки, проте, нехтуючи порадами лікарів, продовжив багато працювати. Кальвін зміг подолати хворобу, але стан його здоров’я помітно погіршився.
Через 5 років під час проповіді Кальвін несподівано впав, із рота в нього пішла кров. Через три місяці, 27 травня 1564 року, Жан Кальвін помер у страшних муках.