Біографія Мечнікова
Мечников Ілля Ілліч (1845-1916) – видатний російський та французький вчений, біолог найширшого профілю (мікробіолог, цитолог, ембріолог, імунолог, фізіолог та патолог). Лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини, чий внесок у науку складно переоцінити. З короткої біографії Мечникова можна почерпнути цікаву інформацію про життя великого вченого, його найважливіші наукові відкриття.
Дитинство і юність
Ілля Ілліч народився 15 травня 1845 року в батьківському маєтку Іванівка Куп’янського повіту Харківської області. Він був п’ятою і наймолодшою дитиною у сім’ї гвардійського офіцера та дочки багатого польського фінансиста.
Усі нащадки подружжя Мечникових здобули гідну освіту. Ілля з раннього дитинства виявляв великий інтерес до природничих наук і із задоволенням був присутній на заняттях старших братів. Вже тоді в ньому прокинулася пристрасть до знань, експериментів, дослідів.
Після закінчення Харківської чоловічої гімназії із золотою медаллю Ілля Мечников став відвідувати у Харківському університеті лекції з порівняльної анатомії та фізіології.
Біологія настільки захоплював юнака, що він умовив відправити його на навчання до Німеччини. Проте через гостру нестачу грошей він був змушений невдовзі повернутися додому. Мечников привіз із собою працю Чарльза Дарвіна «Походження видів», який вплинув на становлення майбутнього вченого.
На батьківщині Мечников вступив на природне відділення фізико-математичного факультету Харківського університету та лише за 2 роки закінчив студентську програму.
Наукова кар’єра
У віці 20 років Мечников вирушив до Італії, де разом із біологом Олександром Ковалевським працював у галузі ембріології. За результати своєї праці їх нагородою стала престижна премія Карла Бера.
Після повернення батьківщину Ілля Мечников послідовно захистив спочатку магістерську, та був і докторську дисертації. Таким чином, молодий учений отримав почесні наукові ступені до досягнення 25 років.
Ілля Ілліч був обраний професором Новоросійського університету в Одесі. Тут разом із вченим Миколою Гамалією працював у галузі мікробіології. Будучи першими російськими вченими-мікробіологами, вони зробили великий внесок у розвиток цієї галузі біології.
У 1887 році Мечніков отримав запрошення від видатного французького мікробіолога Луї Пастера працювати в його паризькому інституті на посаді завідувача лабораторії. Так Ілля Ілліч переїхав до Парижа, в якому прожив до кінця життя. Опинившись у самому центрі світової науки, він здійснив низку найважливіших відкриттів, але при цьому завжди підтримував зв’язок із Росією.
Відкриття Мечнікова
Ілля Ілліч Мечников, біографія якого стала символом беззавітного служіння науці, зробив величезний внесок у розвиток біології. Він відкрив збудник мікозу у комах, запропонував свою теорію еволюцію тварин, опрацьовував питання ембріології.
Серед найважливіших досягнень Мечникова — відкриття явища фагоцитозу та досконале його вивчення. Ці дослідження лягли в основу фагоцитарної теорії імунітету, і в 1908 учений був удостоєний Нобелівської премії.
Відкриття фагоцитозу дозволило Мечникову успішно розвивати низку важливих теорій, зокрема імунітету, атрофії, старіння. Особливо багато уваги вчений приділяв проблемам старіння. Він вважав, що зношеність організму і наступна смерть наступають у результаті отруєння організму різними отрутами.
Особисте життя
1869 року Ілля Мечников повінчався з Людмилою Федорович. Його кохана була настільки серйозно хвора на туберкульоз, що не могла самостійно пересуватися. Вчений вірив, що зможе вилікувати кохану жінку, але та померла через 4 роки. Ця втрата так вразила Мечникова, що він хотів було покінчити життя самогубством, але доза морфію виявилася занадто великою і викликала у нього блювотний рефлекс.
Другою дружиною вченого стала молода Ольга Білокопытова. Цей шлюб виявився довгим та міцним, але дітей у подружжя не було.
Помер Ілля Ілліч Мечников 2 (15) липня 1916 після серії інфарктів міокарда.