Біографія Ернста Геккеля
Ернст Геккель – відомий біолог, філософ, лікар та художник.
Дитинство та юнацтво
Ернст Генріх Філіп Август Геккель народився 16 лютого 1834 в провінції Потсдам, яка на той момент була частиною Пруссії. Навчався у «Cathedral High School» у Мерзебурзі. Після закінчення школи в 1852 році Геккель продовжив навчання у сфері медицини у Берліні та Вюрцбурзі. Пізніше він вступив до Йенського університету, в якому під керівництвом Карла Гегенбаура захистив докторську дисертацію з зоології. Будучи студентом, Геккель виявляв інтерес до ембріології. У 1857 році Геккель отримав вчений ступінь доктора медицини та отримав ліцензію на заняття власною практикою. Але професія лікаря перестала подобатися Геккелю одразу після того, як він познайомився зі своїми першими пацієнтами.
Кар’єра
З 1859 по 1866 роки Геккель працював з такими видами тварин як кільчасті черв’яки, губки та променевики. Під час подорожі середземноморським районом він відкрив понад 150 нових видів променевиків. А між 1859 та 1887 роками відкрив тисячі нових видів. В 1862 Ернест Геккель став викладачем порівняльної анатомії в Йєнському університеті, і цю посаду він обіймав протягом 47 років до 1909 року. В 1866 Геккель разом з Германом Фолом відвідав Канарські острови, де познайомився з Томасом Хакслі, Чарлзом Дарвіном і Чарлзом Лайелем.
Геккель запропонував покращену версію біогенетичного закону Етьєна Серреса, в якій він стверджував, що існує тісний зв’язок між біологічним розвитком організму, або онтогенезу, та їх еволюцією та філогенезом. Для ілюстрації біогенетичного закону Геккель використав малюнки ембріонів та запропонував концепт гетерохронізму – зміни часу розвитку плоду протягом еволюції.
Ідея Дарвіна про походження видів вплинула на написану в Німеччині Геккеля роботу з назвою «Природна історія творіння».
В 1866 Геккель публікує книгу «Загальна морфологія організмів», яка була узагальненням ідеї Дарвіна, німецької філософії природи та еволюційної теорії Ламарка, яку Геккель відповідно назвав «Darwinismus».
Він використав морфологію для нового трактування теорії еволюції через те, що не було достатньої кількості органічних залишків для розвитку ембріології, які можна було використовувати як доказ родинних стосунків. Він навіть пішов далі та стверджував, що походження людства можна відстежити до Південної Азії, звідки походять перші люди. Він думав, що примати з Південної Азії мають велику схожість із людьми. Він також відмовився від ідеї Дарвіна про те, що примати Африки мали схожість із людиною.
Геккель вважав, що частина стародавнього материка Гондвани в Індійському океані була початком розвитку людства, яке пізніше перемістилося до інших частин світу. У своїй книзі «Історія створення» Геккель описує шляхи міграції, які перші люди використали, вибравшись із Гондвани.
Кількість малюнків Геккеля налічує понад 100 екземплярів, серед яких зображення тварин, а надто водних тварин.
Геккель також займався філософією і написав такі роботи: «Загадка» та «Загадка Всесвіту та свобода навчання та викладання».
Особисте життя та смерть
У 1867 році Геккель одружився з Агнес Хушке. У пари було двоє дочок – Емма та Елізабет, а також син на ім’я Вальтер. Після смерті дружини 1915 року Геккель став морально нестійким. В 1918 він продав свій великий будинок «Фонду Карл Цейс». Помер Ернст Геккель 9 серпня 1919 року у Німеччині.
Основні роботи
“Radiolaria” (1862)
“Siphonophora” (1869)
«Monophyletischer Stambaum der Organismen з Generelle Morphologie der Organismen» (1866)
«Natürliche Schöpfungsgeschichte» (1868)
“Monera” (1870)
“Calcareous Sponges” (1872)
“Freie Wissenschaft und freie Lehre” (1877)
“Deep-Sea Medusae” (1881)
“Indische Reisebriefe” (1882)
“Siphonophora” (1888)
“Deep-Sea Keratosa” (1889)
“Radiolaria” (1887)
«Die systematische Phylogenie» (1894)
“Die Welträthsel” (1895-1899)
“Über unsere gegenwärtige Kenntnis vom Ursprung des Menschen” (1898)
“Aus Insulinde: Malayische Reisebriefe” (1901)
“Kunstformen der Natur” (1904)
“Wanderbilder” (1905)