Аристарх Самоський (бл. 310 до н. е. — бл. 230 до н. е.) — давньогрецький астроном, математик і філософ. Увійшов в історію як учений, який вперше запропонував, що Земля має форму кулі і обертається навколо Сонця. Аристарх Самоський, біографія якого стала прикладом беззавітного служіння науці, став основоположником геліоцентричної системи світу, що на ті часи було дуже сміливою гіпотезою. Інформація про відкриття Аристарха буде дуже корисною для дітей старшого шкільного віку.
Ранні роки
Точні відомості про життя Аристарха вкрай убогі. Відомо лише, що великий учений античності народився острові Самос, імовірно в 310 р. до зв. е. Найімовірніше, він був старшим за іншого відомого античного вченого, Архімеда, який згодом називав Аристарха найбільшим розумом Стародавньої Греції.
Вважається, що Аристарх Самоський був учнем відомого фізика та філософа, представника перипатичної школи Стратона. У молодості він тривалий час був у центрі еллінізму — Олександрії, де займався науками.
Аристарха особливо сильно захоплювала астрономія, вивчення якої він віддавав весь час. Вченого хвилювали питання устрою світобудови, і в ході численних спостережень та математичних обчислень він дійшов висновку про геліоцентризм нашого Всесвіту. За мірками на той час ця теорія була дуже сміливою, проте Аристарх наполегливо відстоював її.
Геліоцентрична система
З усіх численних наукових праць Аристарха донині зберігся лише одне твір «Про величини і відстані Сонця і Місяця». Давньогрецький вчений став першим, хто спробував вирахувати розміри цих небесних тіл, а також відстань між ними. До нього астрономи лише висловлювали свої припущення, не підкріплені науковими обґрунтуваннями.
Аристрах упродовж тривалого часу уважно спостерігав за місячними фазами та затемненнями, у тому числі й сонячними. На підставі цих спостережень він зробив висновок, що Місяць має форму кулі та запозичує світло від Сонця. У ході складних підрахунків Самоський зміг з’ясувати співвідношення розмірів Сонця та Місяця до Землі.
Метод, використовуваний Аристархом, виявився неточним, але він був єдиним доступним у давнину.
Важливим внеском у науку Самоського стало твердження, що Сонце через свої величезні розміри неспроможна обертатися навколо маленької Землі. У його книзі висловлені гіпотези у тому, що зірка є нерухомим небесним тілом, навколо якого обертаються інші небесні тіла, зокрема Земля. Так вперше зародилися основи геліоцентричної моделі світу, які були підтверджені іншим астрономом, Миколою Коперником, лише через 18 століть.
Сонячний годинник та календар
Аристарх Самоський вніс внесок у астрономію. Так, учений активно працював над удосконаленням сонячного годинника і добився чималих успіхів у цьому.
Завдяки розрахункам Аристарха було обчислено тривалість року, яка, на думку вченого, відповідала такому значенню: 365+(1/4)+(1/1623) днів.
Одним із основоположників нової для того часу математичної дисципліни тригонометрії став також Самосський Аристарх, біографія якого дозволяє з’ясувати, наскільки різнобічно розвиненим і талановитим був цей учений.
Останні роки життя
Протягом усього життя Аристарх Самоський засуджувався за свої сміливі наукові гіпотези. Якщо, коротко, звинувачували в неповазі до Творця і вважали справжнім зрадником, негідним поваги, проте невідомо, наскільки ці звинувачення були небезпечні для сміливого вченого.
Точна дата смерті Аристарха Самоського невідома. Імовірно, він пішов із життя у 230 році до н. е. Внесок у науку давньогрецького вченого дуже великий. На його честь названий один із кратерів на Місяці та астеріод.