Піфагор Самоський (близько 570–490 рр. до н. е.) – один із найвідоміших давньогрецьких філософів, містиків та математиків, творець релігійно-філософської школи. Будучи мудрим учителем, навчав людей різних наук: математики, медицини, політичної діяльності. Зробив вагомий внесок у геометрію: всім школярам відома теорема Піфагора.
Походження
Якщо судити з короткої біографії Піфагора, то його життя було наповнене дивовижними подіями, і сучасники вважали його чи не найвидатнішим ученим усіх часів та народів, присвяченим у всі таємниці Всесвіту.
Збереглися свідчення про походження Піфагора. Його батьком був Мнесарх, родом з Тіра, який одержав громадянство Самоса, а матір’ю Партеніда або Піфаїда, яка була родичкою Анкея, засновника грецької колонії на Самосі.
Навчання
Якщо наслідувати офіційну біографію Піфагора, то в 18 років він вирушив до Єгипту, до двору фараона Амасіса, до якого його відправив самоський тиран Полікрат. Завдяки протекції, Піфагор потрапив у навчання до єгипетських жерців і був допущений до храмових бібліотек. Вважається, що мудрець провів у Єгипті близько 22 років.
Вавилонський полон
У Вавилон Піфагор потрапив як бранець царя Камбіза. У країні він пробув близько 12 років, навчаючись у місцевих магів та жерців. У віці 56 років він повернувся до рідного Самоса.
Філософська школа
Свідчення вказують на те, що після всіх своїх поневірянь Піфагор осів у Кротоні (Південна Італія). Там він заснував філософську школу, більше схожу на якийсь релігійний орден (послідовники Піфагора вважали за можливе переселення душі та реінкарнацію; вважали, що людина повинна добрими справами заслужити місце у світі Богів, а поки цього не станеться, душа так і повертатиметься на Землю, « вселяясь» в тіло тварини чи людини), де пропагувалися як знання, а й особливий спосіб життя.
Саме Піфагор та його учні, у яких авторитет вчителя був незаперечним, ввели в обіг слова «філософія» та «філософ». Цей орден фактично прийшов у Кротоні до влади, але через поширення антипіфагорійських настроїв, філософ був змушений виїхати в місто Метапонт, де й помер, приблизно в 491 році до н.е.
Особисте життя
Відоме ім’я дружини Піфагора – Феано. Також відомо, що у філософа були син та дочка.
Відкриття
Саме Піфагору, як вважають більшість дослідників, належить відкриття відомої теореми у тому, що квадрат гіпотенузи прямокутного трикутника дорівнює сумі квадратів катетів.
Вічним опонентом Піфагора був Геракліт, який вважав, що «багатознання» не є ознакою справжнього філософського розуму. Аристотель ніколи не цитував Піфагора у своїх працях, а ось Платон вважав Піфагора найбільшим філософом Греції, купував праці піфагорійців і часто цитував їх судження у своїх працях.
Цікаві факти
Цікаво, що народження Піфагора передбачила дельфійська Піфія (звідси й таке ім’я, адже «Піфагор» у перекладі з грецької – «передбачений Піфією»). Батько хлопчика був попереджений, що його син народиться надзвичайно обдарованим і принесе багато користі людям.
Багато біографів по-різному описують життя Піфагора. Певні різночитання є у працях Геракліда, Єфсевія Кесарійського, Діогена, Порфирія. Відповідно до праць останнього, філософ або загинув у результаті антипіфагорійського заколоту, або сам уморив себе голодом в одному з храмів, оскільки не був задоволений результатами своєї праці.
Існує думка про те, що Піфагор був вегетаріанцем і лише зрідка дозволяв собі їсти рибу. Аскетизм у всьому – одне із складових вчення піфагорійської філософської школи.