Біографія Огюстена Луї Коші
Огюстен Луї Коші – відомий французький математик, який точно довів теореми обчислення нескінченно малих.
Дитинство та ранні роки
Огюстен Луї Коші був сином високопоставленого французького муніципального службовця Луї-Франсуа Коші та його дружини Марі-Мадлен Дезестре.
У Огюстена було двоє братів: Олександр Лорен Коші та Южен Франсуа Коші.
Під час Французької революції батько Коші втрачає роботу, і сім’я переїжджає до м. Аркей, де хлопчик і отримує початкову освіту.
Але коли політична обстановка в країні стає спокійною, сім’я Коші повертається до Парижа.
Огюстена приймають до кращої на той час середньої школи міста – Центральної школи Пантеону. За час навчання хлопчик заробляє чимало нагород за успіхи у латинській мові та гуманітарних науках.
Після школи Коші вирішує здобувати професію інженера та складає вступні іспити на факультет, набравши при цьому середній бал. З Політехнічної школи він випускається 1807 р.
Потім він вступає до École des Ponts et Chaussées (Школу мостів та доріг), яку закінчує з дипломом цивільного інженера.
Надалі Коші працює над будівельним проектом військового порту, але, незважаючи на всю свою зайнятість, все ж таки знаходить час для підготовки наукових записок з математики.
Свої нотатки він представить перед Основним відділенням (наук фізичних та математичних) Інституту Франції.
У 1805 р. Коші знаходить рішення Завдання Аполлонія.
Трудова діяльність
У листопаді 1815 р. Коші береться за викладання математики другокурсникам у Політехнічній школі.
А через рік він уже стає професором школи.
Починаючи з 1824 р., публікуються значні роботи Коші з математики.
І в цей же період він отримує пропозиції викладати одночасно в Колеж де Франс та на Факультеті природничих наук Паризького університету.
У 1825 р. Коші формулює «Теорію функцій комплексного змінного», яка вважається однією з ключових робіт у галузі математики.
У 1826 р. він запроваджує чітке визначення «відрахування функції».
Огюстен-Луї Коші доводить теорему Тейлора та обчислює «залишковий член» теореми.
У 1830 р., після масових заворушень у Парижі, Коші залишає батьківщину та подорожує Швейцарією, Сардинією та Чехією.
У 1831 р. він доводить “Інтегральну теорему Коші”. У 1838 р. вчений повертається до Парижа.
У 1839 р. Коші отримує призначення у Бюро довгот, засноване 1795 р. визначення координат географічних об’єктів на водної поверхні Землі.
Але, оскільки вчений відмовляється скласти обов’язкову присягу обраних членів, король відхиляє його призначення.
Оплату за свою працю в Бюро Коші не отримує, проте продовжує свої дослідження і представляє Бюро ряд робіт на тему «Небесної механіки».
Пізніше, 1843 р. Коші на посаді замінить Пуансо.
Відійшовши з Бюро, Коші намагається отримати місце в Колеж де Франс, але відповіді на його пропозицію не було.
Він викладає у Середній духовній школі, яка займається підготовкою вчителів до викладацької роботи.
Важливу роль Коші зіграв і на підставі Католицького інституту.
Основні роботи
Коші є автором низки значущих наукових праць з математики: «Збори праць Огюстена Коші, опубліковані під науковим керівництвом Французької академії наук та під патронатом пана міністра народної освіти» у 27 томах, «Підручник з аналізу для Королівської політехнічної школи» тощо.
Особисте життя та спадщина
У 1818 р. Коші одружується на Алоїзі де Буре, що походила з сім’ї видавців та власників книжкових крамниць, що займалася публікацією більшої частини його робіт.
У сім’ї Огюстена та Алоїзи народилося дві дочки: Марі Франсуаза Алісія та Марі Матільда Огюстен.
Помер Коші 23 травня 1857 р.
Жоден математик – крім хіба що Леонарда Ейлера – не залишив по собі стільки наукових праць, як Огюстен Коші.