Біографія Пирогова
Пирогов Микола Іванович (1810-1881) – видатний російський хірург, природознавець, вчений-анатом, професор, педагог. Засновник російської військово-польової хірургії, на рахунку якого безліч важливих медичних відкриттів, тисячі врятованих життів. Біографія Пирогова Миколи Івановича служить яскравим прикладом беззавітного служіння медицині та всьому людству.
Дитинство і юність
Майбутній світило медицини народився 13 (25) листопада 1810 року у Москві сім’ї військового чиновника та купецької дочки. Миколай був тринадцятою дитиною у багатодітному сімействі. Незважаючи на фінансові труднощі, батьки багато робили для дітей: вони трепетно ставилися до виховання спадкоємців і прагнули всім дати гідну освіту.
Великий вплив на Миколу, зокрема на його інтерес до медицини, зробив друг сім’ї, професор медицини О. О. Мухін. Хлопчик дуже любив лікаря, вважав своїм справжнім другом і у всьому намагався його наслідувати. Завдяки протекції Мухіна та власної обдарованості Микола Пирогов був зарахований до університету на медичний факультет у 14 років, а не у 16 років, як того вимагали правила.
У 1833 році Микола Пирогов успішно захистив дисертацію і отримав ступінь доктора медицини. Разом з іншими талановитими колегами було направлено до Берлінського університету.
Викладацька діяльність
Після закінчення навчання в Німеччині 26-річного Миколу Пирогова було обрано професором кафедри теоретичної та практичної хірургії Імператорського Дерптського університету. Після повернення до Росії Микола Пирогов очолив кафедру хірургії в Імператорській медико-хірургічній академії. Паралельно з викладацькою діяльністю Пирогов керував клінікою шпитальної хірургії, яку сам і організував.
Микола Іванович навчав майбутніх військових хірургів. До досягнень професора в цей період слід віднести поліпшення багатьох хірургічних методів, розробку принципово нових прийомів, що дозволяють уникати ампутації кінцівок.
До цікавих фактів із біографії Пирогова можна віднести його новаторство в галузі анатомічних досліджень, які професор запропонував проводити на заморожених трупах. Так зародилася нова медична дисципліна — топографічна анатомія, а невдовзі Пироговим було видано перший анатомічний атлас топографічної анатомії. Завдяки цьому вкладу в медицину хірурги навчилися оперувати, мінімально травмуючи пацієнта.
В 1846 Микола Іванович був обраний членом-кореспондентом Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук.
Військово-польова хірургія
У 1847 році Пирогов вирушив до епіцентру військових дій на Кавказ, щоб у польових умовах перевірити розроблені ним операційні методи. Там він провів десять тисяч операцій із застосуванням наркозу, використав на практиці свій винахід – просочені крохмалем бинти, що стали прототипом гіпсової пов’язки.
Восени 1854 року Пирогов вирушив на Кримську війну, де разом з іншими лікарями та сестрами милосердя врятував чимало російських солдатів і офіцерів. У Севастополі він розробив принципово нову систему евакуації та сортування поранених у бойових умовах, тим самим заклавши основи сучасної військово-польової медицини.
У короткій біографії Пирогова важливо відзначити, що у серпні 1877 року відправився виконувати свій обов’язок і на російсько-турецьку війну. Будучи в похилому віці, він невтомно займався найважливішою справою — оперував і доглядав поранених у військових госпіталях. За свої заслуги був нагороджений орденом Білого орла та діамантовою табакеркою.
Особисте життя
Першою дружиною професора Пирогова стала Катерина Березіна, яка народила чоловікові двох синів. Вона рано померла, не витримавши ускладнень тяжких пологів.
Другий шлюб виявився довгим та щасливим. Обранкою Пирогова стала баронеса Олександра фон Бістром — вірна помічниця та соратниця професора.
Незадовго до смерті у Миколи Івановича діагностували злоякісну пухлину у ротовій порожнині. Помер великий хірург 23 листопада (5 грудня) 1881 року.