Біографія П’єр Кюрі
П’єр Кюрі (1859-1906) – французький вчений-фізик, один із перших дослідників кристалографії, магнетизму, п’єзоелектрики. Зробив важливі відкриття в галузі радіоактивності, за що був нагороджений Нобелівською премією. П’єр Кюрі, біографія якого стала уособленням служіння науці, зробив величезний внесок у розвиток фізики.
Ранні роки
Майбутній учений народився 15 травня 1859 року в Парижі в інтелігентному сімействі лікаря і дочки багатого фабриканта. Двох синів, старшого Жака та молодшого П’єра, батьки навчали вдома. Вони були добре освіченими людьми та змогли дати дітям якісну освіту.
У дитинстві П’єр виявляв великий інтерес до наук. Він із задоволенням вивчав рослини та тварин і крізь усе своє життя проніс любов до природи. У віці 14 років П’єр несподівано всім захопився точними науками і став додатково займатися з професором математики.
Глибокі знання принесли 16-річному П’єру вчений ступінь бакалавра Паризького університету. Через 2 роки він отримав диплом у Сорбонні, ставши ліценціатом фізичних наук.
У сім’ї не вистачало коштів, щоб обдарований П’єр зміг відразу вступити на докторантуру, і він був змушений влаштуватися лаборантом у рідному інституті.
Наукова кар’єра
Разом із братом Жаком, мінерологом за спеціальністю, П’єр Кюрі почав працювати в лабораторії мінералогії в Сорбонні. Протягом п’яти років молодий вчений займався фізикою кристалів, вивчав явище магнетизму.
В 1880 брати сконструювали високочутливий прилад для вимірювання слабких струмів і малих доз електрики. Вони показали, що при стисканні кристала виникає електричний потенціал, п’єзоелектрика. Через рік Кюрі продемонстрували зворотний ефект деформацію кристалів під дією електричного поля.
У 1885 році П’єр розвинув теорію утворення кристалів, досліджував магнітні властивості тіл. Їм було виведено закономірність у цій галузі, яка дістала назву «закон Кюрі». Крім того, П’єр визначив температуру, за якої у заліза зникають феромагнітні властивості, — точка Кюрі.
Радіоактивність
Після відкриття Беккерелем в 1896 радіоактивності П’єр Кюрі зосередився на вивченні цього явища. При вивченні короткої біографії П’єра Кюрі варто сказати, що в цей період він працював разом зі своєю дружиною, Марією Складовською. У 1898 році вони виявили в урановій смоляній обманці 2 радіоактивні елементи – полоній і радій. Так подружньою парою були встановлені властивості та характер радіоактивного випромінювання.
До цікавих фактів із життя вчених варто віднести умови, в яких їм доводилося працювати. Свої дослідження з радіоактивності вони проводили над сучасної лабораторії, а старому сараї з дірявим дахом. Вражає і самовідданість Кюрі, який 1901 року виявив біологічний вплив радіоактивного випромінювання. Піддавши дії радію власне передпліччя, він спокійно робив записи про отримані хворобливі опіки на шкірі.
Під час дослідження випромінювання радіоактивних речовин П’єр Кюрі задіяв магнітне поле. Вчений зміг визначити, що одні частки, що випускаються, заряджені позитивно, інші — негативно, а треті були нейтральними. Таким чином було виявлено альфа-, бета- та гамма-випромінювання.
За своє найважливіше досягнення в галузі фізики — вивчення радіоактивності — у 1903 році П’єр Кюрі отримав Нобелівську премію, яку розділив зі своєю дружиною та Анрі Беккерелем.
Особисте життя
У 1894 році П’єр Кюрі познайомився з Марією Складовською, яка приїхала з Росії в Сорбонну вивчати математику та фізику. Через рік молоді люди зіграли скромне весілля. В особі Марії Кюрі зустрів не лише вірну дружину, а й колегу, однодумця, наукового опонента. Подружжя разом займалося дослідженнями, їх об’єднала велика любов до науки. У цьому шлюбі народилися дві дочки, Ірен та Єва.
Причиною смерті П’єра Кюрі в 19 квітня 1906 став трагічний випадок. Переходячи вулицю у дощову погоду, вчений послизнувся і впав під кінний екіпаж. Колесо розчавило Кюрі голову, і він помер на місці.