Біографія Попова Олександра
Олександр Степанович Попов (1859 – 1906) – фізик, електротехнік, винахідник, відомий як творець радіо. Демонстрація радіозв’язку призвела до розвитку багатьох наукових ідей, і протягом десяти років, аж до смерті винахідника, радіотехніка розвивалася за його активну участь.
Дитинство і юність
Майбутній учений народився 4 (16) березня 1859 року в поселенні при Богословському заводі Тур’їнські рудники Пермської губернії на Уралі. Отець Олександра був потомственим священиком і служив настоятелем храму імені Іоанна Богослова у Богословському заводі. Сім’я, де підростало семеро дітей, жила дуже скромно.
У віці 10 років Олександра віддали на навчання у Далматівське духовне училище. Через 2 роки хлопчик продовжив навчання у Єкатеринбурзькому духовному училищі. Олександр добре вчився і закінчив її за найвищим першим розрядом. Це дозволило йому без особливих зусиль вступити до Пермської духовної академії, а 1877 року без іспитів вступити на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету.
Студентські роки стали справжнім випробуванням для Попова. Якщо коротко, юнакові катастрофічно не вистачало коштів, а через хворобу на другому курсі він був змушений залишитися на другий рік. Щоби якось зводити кінці з кінцями, Олександр займався репетиторством, працював електромонтером.
1882 року Олександр Попов успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Про принципи магніто- та динамоелектричних машин постійного струму», що дозволило йому залишитися в університеті для підготовки до професорського звання.
Початок наукової кар’єри
У 1883 році Попов отримав запрошення викладати фізику, математику та електротехніку у Мінному офіцерському класі у Кронштадті. У ті роки це був єдиний у Росії навчальний заклад, у якому почесне місце займала електротехніка, а лабораторії були чудово обладнані, і Попов без вагань погодився.
У 1890-1900 роках. Олександр Степанович також працював викладачем у Морському інженерному училищі у Кронштадті. Влітку завідував електричною станцією Нижегородського ярмарку.
У Кронштадті Попов прожив 18 років, ставши автором багатьох винаходів з оснащення російського флоту радіозв’язком.
Винахід радіо
Проводячи численні дослідження у галузі електротехніки та магнетизму, учений дійшов висновку, що електромагнітні хвилі можна використовуватиме створення бездротового зв’язку. Цю думку він неодноразово висловлював на наукових виступах у 1889 році, а через 6 років, 7 травня 1895 року, на засіданні Російського фізико-хімічного товариства Олександр Попов виступив із доповіддю та демонстрацією створеного ним першого у світі радіоприймача. Цей день увійшов до історії світової науки як день народження радіо.
Через 10 місяців Попов передав першу у світі радіограму на відстань 250 метрів. За рік він зміг збільшити відстань до 5 кілометрів. У 1900 році вчений здійснив зв’язок на відстані понад 45 кілометрів під час рятувальної операції броненосця «Генерал-адмірал Апраксін, що сів на каміння.
Успішне застосування лінії бездротового зв’язку послужило поштовхом до впровадження на бойових судах бездротового телеграфу.
Олександр Степанович Попов, біографія якого тісно пов’язана з наукою, винайшов не тільки перший у світі радіоприймач. Ним було сформульовано основні принципи радіозв’язку, розроблено ідею посилення слабких сигналів за допомогою реле. Авторству Попова належить приймальна антена та заземлення, перші похідні армійські та цивільні радіостанції.
Роботи винахідника були високо оцінені не лише на батьківщині, а й за кордоном: у 1900 році на Всесвітній виставці в Парижі радіоприймач Попова був удостоєний Великої золотої медалі.
Особисте життя
Олександр Степанович був одружений одного разу. Його дружиною стала Раїса Олексіївна Богданова, одна з перших у Росії дипломованих жінок-лікарів. У цьому шлюбі народилося четверо дітей: сини Степан та Олександр, дочки Раїса та Катерина.
Олександр Степанович Попов раптово помер 31 грудня 1905 (13 січня 1906) року. Причиною смерті вченого став інсульт.