Лев Давидович Ландау (1908-1968) – вчений, фізик, володар Нобелівської премії.
Народився 9 січня у Баку.
Спочатку освіта в біографії Льва Ландау була здобута в єврейській гімназії. Потім він навчався паралельно на двох спеціальностях (фізико-математичної, хімічної) в державному Азербайджанському університеті (1922-1924), потім перевівся в Ленінградський університет. В аспірантурі навчався у фізико-технічному інституті Ленінграда.
Ще більше підвищити вчений рівень у біографії академіка Ландау вдалося під час навчання у Німеччині, Данії, Англії, Швейцарії. Вивченням фізичних явищ займався під час роботи у фізико-технічному інституті, інституті фізичних проблем. Перші публікації у біографії фізика Ландау були зроблені у 1926 році. У 1934 році одружився з К. Дробанцевою. Того ж року отримав ступінь доктора фізико-математичних наук ще до захисту дисертації. Лев Давидович Ландау читав лекції, викладав у багатьох університетах.
В 1938 великий учений був заарештований за антирадянську діяльність, рік перебував у в’язниці. Автомобільна катастрофа 1962 послужила приводом двомісячного перебування в комі, після чого Ландау залишив наукову діяльність.
За свою біографію Ландау встиг зробити значний внесок у розвиток таких напрямів фізики, як низьких температур, атомного ядра, плазми, твердого тіла, космічних променів квантової теорії поля та механіки. В 1962 біографія Л. Д. Ландау стала відома як лауреата Нобелівської премії. Таку високу нагороду він отримав за дослідження конденсованих середовищ, гелію.