Біографія Джеймса Максвелла
Максвелл Джеймс Клерк (1831-1879) британський фізик шотландського походження, спеціаліст у галузі механіки, математики та оптики. Засновник статистичної фізики та класичної електродинаміки. Автор закону розподілу молекул за швидкостями, названий на його честь розподілом Максвелла.
Народився Джеймс Максвелл 13 червня 1831 року в столиці Шотландії, місті Единбурзі, в сім’ї адвоката та спадкового дворянина Джона Клерка Максвелла. Дитинство Джеймса пройшло у родинному маєтку в Південній Шотландії. Його мати рано померла і вихованням хлопчика займався батько. Саме він прищепив Джеймсу любов до технічних наук. У 1841 році він вступив до Единбурзької академії. Потім, в 1847 протягом трьох років навчався в університеті Единбурга. Тут Максвелл вивчає та розвиває теорію пружності, ставить наукові досліди. У 1850-1854 рр. навчався у Кембриджському університеті, який закінчив зі ступенем бакалавра.
Після закінчення навчання Джеймс залишається викладати у Кембриджі. У цей час він починає роботу над теорією кольорів, що згодом легла в основу кольорової фотографії. Максвелл також починає цікавитися електрикою та магнітним ефектом.
У 1856 році Джеймс Максвелл став професором Марішаль-коледжу в Абердіні (Шотландія), пропрацювавши там до 1860 року. У червні 1858 року Максвелл одружився з дочкою директора коледжу. Працюючи в Абердіні, Джеймс працює над трактатом «Про стійкість руху кілець Сатурна» (1859), визнаною та схваленою науковими колами. Одночасно з цим, Максвелл займається розробкою кінетичної теорією газів, яка лягла в основу сучасної статистичної механіки, а пізніше, у 1866 році, їм було відкрито закон розподілу молекул за швидкостями, названий його ім’ям.
У 1860-1865 рр. Джеймс Максвелл був професором на кафедрі натуральної філософії у Кінгс-коледжі (Лондон). в 1864 вийшла його стаття «Динамічна теорія електромагнітного поля», яка стала головною роботою Максвелла і зумовила напрям його подальших досліджень. Проблемами електромагнетизму вчений займався до кінця свого життя.
У 1871 році Максвелл повернувся до Кембриджського університету, де очолив першу лабораторію для фізичних експериментів, названу на ім’я англійського вченого Генрі Кавендіша Кавендіська лабораторія. Там він викладав фізику та брав участь у оснащенні лабораторії.
У 1873 році вчений нарешті закінчує роботу над двотомною працею «Трактат про електрику і магнетизм», що став воістину енциклопедичною спадщиною в галузі фізики.
Помер великий вчений 5 листопада 1879 від раку і був похований поблизу родового маєтку, в шотландському селі Партон.