Чернишевський Микола Гаврилович (12 (24) липня 1828 – 17 (29) жовтня 1889) – російський філософ матеріалістичного спрямування, прихильник революційного руху, автор теоретичних основ утопічного соціалізму. Крім політичної діяльності був ученим та літератором.
Дитячі роки
Батьками майбутнього революціонера були Євгенія Єгорівна Голубєва та протоієрей Гаврило Іванович Чернишевський.
До 14 років навчався в домашніх умовах своїм батьком, який мав енциклопедичні знання і сильно побожну людину. Йому допомагала двоюрідна сестра Миколи Гавриловича Л. Н. Пипіна. У дитячі роки до Чернишевського був приставлений гувернер із Франції. У дитинстві молодий Коля дуже любив читати та проводив за книгами більшу частину вільного часу.
Формування поглядів
У 1843 році Чернишевський робить перший крок у здобутті вищої освіти, вступаючи до духовної семінарії міста Саратов. Провчившись там три роки, Микола Гаврилович вирішує покинути навчання.
В 1846 він складає іспити і вступає на історико-філологічного факультету в університет Санкт-Петербурга. Тут, вбираючи думки та наукові знання античних авторів, вивчаючи праці Ісаака Ньютона, П’єра-Симона Лапласа та передових західних матеріалістів відбувалося формування майбутнього революціонера. Як стверджує коротка біографія Чернишевського, саме в Петербурзі відбулася трансформація Чернишевського-підданого до Чернишевського-революціонера.
Формування соціально-політичних поглядів Миколи Гавриловича відбувалося під впливом гуртка І. І. Введенського, в якому Чернишевський починає осягати ази письменницької діяльності.
У 1850 році навчання в університеті закінчується і молодий випускник отримує призначення до Саратовської гімназії. Цей навчальний заклад вже в 1851 починає використовуватися як стартовий майданчик для вирощування у своїх учнів передових соціально-революційних ідей.
Петербурзький період
У 1853 році Чернишевський зустрічає дочку саратовського доктора Ольгу Сократівну Васильєву, з якою одружився. Вона подарувала дружину трьох синів – Олександра, Віктора та Михайла. Після весілля сім’я змінила повітовий Саратов на столичний Санкт-Петербург, де зовсім недовго глава сімейства пропрацював у кадетському корпусі, але незабаром звільнився через сварку з офіцером. Чернишевський працював у багатьох літературних журналах, які відобразимо у хронологічній таблиці.
Після проведення в Росії “Великих реформ” Чернишевський виступає ідейним натхненником народництва та ходіння в народ. У 1863 він публікує в “Современнике” головний роман свого життя, який називається “Що робити?
Це найголовніший твір Чернишевського.
Посилання та смерть
У Чернишевського біографія рясніє важкими моментами життя. У 1864 році за свою соціально-революційну діяльність та причетність до “Народної волі” Микола Гаврилович прямував у 14-річне посилання для роботи на каторзі. Згодом термін вироку був удвічі зменшено завдяки указу імператора. Після каторги Чернишевському наказувалося довічно залишитися у Сибіру. Відбувши каторгу, 1871 року йому наказують місцем проживання місто Вілюйськ.
В 1874 йому запропонували свободу і скасування вироку, але Чернишевський не став відправляти імператору своє прохання про помилування.
Його молодший син багато зробив для повернення батька до рідного Саратова і лише через 15 років Чернишевський таки переїжджає жити на свою малу батьківщину. Не проживши в Саратові і півроку, філософ хворіє на малярію. Смерть Чернишевського походить від крововиливу в мозок. Великий філософ був похований на Воскресенському цвинтарі.