Біографія Авіценни
Авіценна (Ібн Сіна) був одним із найвидатніших філософів «золотого віку» ісламу.
Дитинство та ранні роки
Про ранні роки життя Авіценни відомо небагато. Про нього до нас дійшла лише убога інформація з автобіографічної праці його учня Джузьяні. І оскільки інших свідчень не існує, всі описи життя Авіценни ґрунтуються на цій автобіографії.
Згідно з нею, Авіценна народився близько 980 р. н. е. в Афсані, селі неподалік Бухари, в сім’ї Сетарег і Абдулли. Мати його була уродженкою Бухари, батько ж, шанований ісмаїлістський учений, походив з Балх в Афганістані.
Коли в сім’ї з’явився Авіценна, його батько був керуючим в одному з маєтків Мансура ібн Нуха з династії Саманідів.
Жадібний до знань, Авіценна мав неабиякий розум і здібності до наук. До десяти років він знав напам’ять Коран, а до чотирнадцяти перевершував свого вчителя з елементарної логіки. Хлопчик шукав нові знання, де й у кого тільки міг. Індійській арифметиці він навчається в індуса-торговця, а потім поглиблює свої знання з цього предмету за допомогою бродячого філософа.
Після цього Авіценна старанно займається самоосвітою, читаючи твори елліністичних авторів. Він також вивчає ісламську юриспруденцію та вчення ханафістської школи. І саме в цей час він стикається зі складнощами розуміння роботи Аристотеля з метафізики. Юнак вчить працю напам’ять, але справжній сенс його так і залишається незрозумілим, поки, одного прекрасного дня, до Авіценни не приходить осяяння.
Трудовий шлях
У віці шістнадцяти років Авіценна зосереджує свої зусилля на медицині. Цей предмет він вивчає як теоретично, а й активно займається практикою. Йому вдається виявити нові шляхи лікування хворих. За його словами, медицина набагато простіше, ніж метафізика та математика.
У Бухарі з Авіценною відбувається цікавий випадок, коли він виліковує напад султана, тоді як це виявилося не під силу всім придворним лікарям. Авіценна ж легко справляється з невідомою, але небезпечною хворобою.
За його успіхи в медицині та вдале лікування еміра, Авіценне дають доступ до бібліотеки династії Саманідів. Бібліотека відкриває перед ним двері в дивовижний світ наук і філософії, надаючи у його розпорядження праці видатних вчених та класиків.
Але триває це недовго: вороги династії спалюють бібліотеку вщент, звинувачуючи в цій трагічній події Авіценну. Приголомшений такою поведінкою своїх недругів, Авіценна залишає науку і допомагає своєму батькові на терені господарювання.
Писати Авіценна починає 21 рік. Його численні ранні роботи присвячені питанням логіки, етики, метафізики та ін. Праці, в основному, були написані арабською та перською мовами.
Після смерті батька та падіння династії Саманідів у 1004 р. йому пропонують посаду при дворі Махмуда з Газні. Але ця пропозиція Авіценна не приймає, а натомість вирушає на захід, в Ургенч – місто на території сучасного Туркменістану.
Там він за гроші працює біля місцевого візира. Але грошей на життя не вистачає, і Авіценна перебирається з одного місця на інше, від Нішапур до Мерва і до самих кордонів Хорасана.
Після нескінченних мандрівок, він, нарешті, зустрічає у Гордані, біля Каспійського моря, друга, який пускає його у свій будинок і пропонує взяти учнів, щоб навчати їх логіці та астрономії. Найвідоміші роботи Авіценни будуть написані саме у Гордані. Із цим місцем пов’язаний і один із найзначніших його праць, «Канон лікарської науки».
Праця ця складається з п’яти томів, кожен з яких присвячений окремим предметам. Авіценна приділяє увагу всьому, від інфекційних захворювань до венеричних. Перший і другий томи книги присвячені фізіології, патології та гігієні, третій та четвертий – лікуванню захворювань, а у п’ятому томі описуються склади та способи приготування ліків.
Здобувши собі славу своїми працями, Авіценна, нарешті, осідає у Раї – місті неподалік сучасного Тегерана. Номінальним правителем цих місць є Маджд Аддаула, син останнього аміру династії Бувайхід, а той час, як фактично всім у державі заправляє його мати, Сейєде Хатун.
Тут Авіценна закінчить близько трьох десятків своїх праць. Однак його перебування в цих місцях незабаром добігає кінця, через сварку між Мадждом Аддаулою і Шамсом аль-Даулою (його молодшим братом).
Якийсь час Авіценна проводить у Казвіні, але потім вирушає на південь у Хамадан, яким править Шамс аль-Даула. Там він стає фельдшером, дослужившись згодом до звання візира.
Однак у Авіценни виникають розбіжності з місцевим еміром, і той наказує вигнати неугодного лікаря з провінції. Лише після епідемії, яка загрожувала життю багатьох, Авіценну відновлять у правах лікувати інших. Сорок днів свого вигнання лікар проводить у будинку шейха Ахмеда Фазеля.
Після смерті еміра Авіценна кидає пост візира і ховається в будинку місцевого аптекаря, де береться за написання нових праць.
Він відправляє листа Абу Яфару, керуючому містом Ісфаханом, маючи намір послужити на благо місцевих жителів. Однак це прохання обернеться серйозною війною між новим еміром Хамадану та правителями Ісфахана. Авіценну укладають у фортецю.
Після закінчення війни Авіценна знову повертається на службу до нового еміра Хамадана, але незабаром, змінивши зовнішність, втікає з провінції.
Майже все своє життя Авіценна проведе при дворі Мухаммада ібн Рустама Душманзіяра, правителя династії Какуїдів. Він стає його придворним лікарем, і обійме посаду головного радника з питань літератури та науки під час численних військових кампаній.
Останні свої роки Авіценна присвячує вивченню літератури та філології. За все своє життя Авіценна написав безліч робіт з філософії, науки, медицини, астрології, астрономії: “Kitab al-shif” (“Книга лікування”), “Kitab al-najat” (“Книга звільнення”), “Reslafieb alakam al- nojum”, “Канон лікарської науки” та ін.
Останні роки життя та смерть
Останній період життя Авіценни затьмарює хронічна хвороба, яка з роками стає лише гіршою. Серце його зупинилося у червні 1037 р. у священний місяць Рамадан. На той момент йому виповнилося 58 років.
Поховали Авіценну в іранському місті Хамадан.
Цікаві факти
Цей перський філософ, представник «золотої доби» ісламу, написав книгу «Канон лікарської науки».