Поняття «нобілітету» походить від латинського «nobilitas» – «знати». У Стародавньому Римі це слово позначало правляча стан рабовласницького класу з заможних плебеїв і патриціїв. Під нобилитетом розуміли сукупність сімей, з числа яких виходили вищі державні посадові особи. У більш широкому сенсі слово означало «знати» на противагу «народу», «простолюду».
Нобілітет прийшов до влади на зміну патриціям – родової знаті. Вже до початку третього століття до нашої ери в руках нобілітету була вся можлива політична й економічна влада.
Представниками цього стану поповнювався сенат і замінялися вищі посади.
Всесильність нобілітету і його базу становив капітал нобілів. Джерелами капіталовкладень були земельні ділянки у власності, експлуатація і перепродаж рабів, пограбувань дрібних і великих провінцій і ін.