Маргінал – це людина, яка знаходиться на стику різних соціальних груп і відчуває на собі протидію їх цінностей і правил. Це поняття також досить часто застосовується як синонім ізгоя.
Термін «маргінал» набув поширення з 1928 року, коли соціолог Роберт Езра Парк вперше застосував його в своїй роботі, присвяченій процесам, що відбуваються в суспільстві іммігрантів.
Існує індивідуальна і групова маргінальність. Індивідуальна полягає в неповному включенні людини в групи, які приймають його, і повним відторгненням від груп, відкидає його. Тоді людина відмовляється в «прикордонному» стані між якимись статусами.
Групова виникає як результат зміни суспільних цінностей і передбачає групу людей, що відкидають їх, а також підтверджують свою особисту систему норм.
Статус «маргінал» сьогодні приписується людині, що випадає із загальноприйнятих стандартів. Таке витіснення часто відчувають на собі меншості – сексуальні, національні, політичні, економічні, релігійні та інші. Наприклад, релігійні маргінали це ті люди, які вірять у вищі сили, але не зараховують себе до жодної релігії, а політичні – це біженці, яких не влаштовував режим в рідній країні, але і в інший вони не вважають його абсолютно правильним.
Сьогодні багато хто називає маргіналами людей без певного місця проживання, бродяг і жебраків, однак за класифікацією К.Маркса ці люди більш потрапляють під поняття «люмпен».