Зигмунд Фрейд (1856-1939) – невролог, психіатр, психолог.
Народився 6 травня 1856 року у Фрайберзі, Чехія. Потім через переслідування євреїв у біографії Фрейда відбувся переїзд разом із сім’єю до міста Тисмениці Івано-Франківської області України.
Психоаналіз Фрейда ґрунтується на вивченні раніше випробуваних травматичних переживань. Розбираючи сновидіння як повідомлення, він з’ясовував причини захворювання, даючи в такий спосіб пацієнтові вилікуватися. Крім аналізу снів, теорія Фрейда включала метод вільних асоціацій. У житті Фрейда 1900 року було написано робота «Тлумачення сновидінь», у ній Фрейд висунув теорію пов’язаності сексуальних бажань і неврозів.
Теорія особистості Фрейда розглядає людину як єдність трьох складових: Я, Над-Я, Воно. Я (его) – передсвідоме, відповідає за принцип реальності. Понад-Я (супер-его) – совість, его-ідеал, Воно (ід) – несвідомі інстинкти. Подібна філософія Фрейда поділу на свідоме, несвідоме є основною передумовою системи психоаналізу.
Вивченню психології Фрейд присвятив кілька робіт. Його метод вільних асоціацій представляв неконтрольований потік думок пацієнта.
У 1938 році у біографії Зигмунда Фрейда відбувся ще один переїзд: до Лондона. Макс Шур на прохання Фрейда, який зазнає значних болів у результаті захворювання на рак, дав йому перевищену дозу морфію. Від неї Фрейд помер 23 вересня 1939 року.