Біографія Шаїнського
Володимир Якович Шаїнський (12.12.1925 – 25.12.2017) – композитор та актор, лауреат Державної премії СРСР. Залишив величезний пласт культурної спадщини у дитячій музиці радянського часу. Пропонуємо вам наш варіант короткої біографії Володимира Шаїнського
Дитячі та юнацькі роки
Шаїнський народився 12 грудня 1925 року в Києві в сім’ї хіміка Якова Борисовича та біолога Іти Менделівни. Ніхто не думав, що подальша біографія Шаїнського Володимира Яковича буде пов’язана з музикою. Проте з 9 років він почав осягати мистецтво гри на скрипці, а наступного року опинився у класі спецшколи при Київській консерваторії.
З початком вторгнення гітлерівських військ в Україну, Шаїнський у 16-річному віці був евакуйований разом із батьками до Узбекистану. У Ташкенті він продовжив навчання у місцевій консерваторії, а на третій рік війни був мобілізований до Червоної Армії. Службу рядовий Шаїнський ніс до полку зв’язку у Середню Азію. У роки служби їм була написана перша пісня про нелегку службу зв’язківців.
В 1945 Володимир Якович вступає в оркестровий факультет Московської консерваторії. Закінчивши її, до 1948 року працював із Леонідом Утьосовим, а пізніше став навчати дітей скрипці.
Творча діяльність
1962 року Шаїнський їде до Азербайджану, де збирається вчитися на композитора до Баку. Через два роки навчання він, використовуючи здобуті знання, написав симфонію. Володимир Якович був великим шанувальником П. І. Чайковського.
Закінчивши навчання, кар’єра Володимира Яковича почала швидко розвиватися: було написано понад 400 музичних композицій і пісень, причому більшість композицій написані спеціально для дітей.
Володимир Шаїнський за свої досягнення в розвитку радянської та російської культури і мистецтва нагороджений трьома орденами і був відзначений багатьма преміями та відзнаками.
Особисте життя Шаїнського
Незважаючи на любов Володимира Яковича до дітей, батьком він став досить пізно. Він завжди був дуже зайнятою людиною і міг відпрацювати кілька концертів за день, але звичайна чоловіча робота по дому йому була не під силу.
Одружився він у 46 років; його дружина Наталя була на чверть століття молодша за дружину. У 1987 році народився первісток – син Йосип. Сім’я через роки розпалася, але син все одно продовжував спілкування з батьком.
У 58-річному віці Шаїнський одружується вдруге. Він бере за дружину Світлану, старшу за яку на 41 рік. Вони прожили разом понад 30 років та виховали 2 дітей. В’ячеслав став звукорежисером, а Ганна поїхала жити із батьками у США. Дружина була водночас і помічником, і товаришем. Шаїнський відмовлявся вчити англійську мову і Світлана перекладала все й усюди.
Останні роки сім’я Шаїнських більшу частину часу жила в США чи Ізраїлі. Поки дозволяло здоров’я, він намагався вести активний спосіб життя. Любив лижний спорт, їзду велосипедом, проводив вільний час у великих дружніх компаніях. Володимир Якович ніби відчував наближення дату смерті – лікарями був поставлений рак шлунка. У США йому зробили операцію, яка відстрочила смерть. Він помер у 93 роки на каліфорнійській землі.
Нев’яну пам’ять
Володимир Шаїнський назавжди увічнив своє ім’я у знайомих із дитинства мелодій. Його творчістю є композиції до мультфільмів про Чебурашку та про дружню компанію із села Простоквашине, «Катерок», «Крихітка Єнот», до дитячого телевізійного журналу «Карусель». Плодами його творчості є мелодії до пісні «Хмари» та кінофільмів «Шкільний вальс», «Фініст – ясний сокіл», «Сніданок на траві». Легкі, невимушені, відомі мелодії, що легко запам’ятовуються, і понині звучать на багатьох дитячих святах.