Біографія Мусоргського
Модест Петрович Мусоргський (1839–1881 рр.) – одне із найбільших російських композиторів, член «Могутньої купки», який оспівував російську історію, національну самобутність і красу російських традицій та культури. Автор відомої опери “Борис Годунов”, яка відразу ж завоювала популярність у публіки.
Ранні роки
Біографія Мусоргського дуже цікава, його життя було наповнене як творчістю: він був знайомий з багатьма видатними людьми свого часу.
Мусоргський походив із старовинного дворянського роду. Він народився 9 (21) березня 1839 року в селі Карево Псковської губернії.
Перші 10 років життя провів удома, отримуючи домашні освіти і навчаючись грати на фортепіано.
Потім він був відправлений до Санкт-Петербурга в німецьке училище, звідки його перевели в Школу гвардійських прапорщиків. Саме у цій школі він захопився церковною музикою.
З 1852 року Мусоргський зайнявся музичним твором, його композиції виконувалися на сценах Санкт-Петербурга та Москви.
В 1856 він був відправлений служити в Преображенський гвардійський полк (під час служби він познайомився з А. С. Даргомижським). У 1858 році перевівся на службу до Міністерства державних майнов.
Музична кар’єра
У короткій біографії Мусоргського Модеста Петровича, написаної для дітей, згадується, що в 1859 Модест Петрович познайомився з Балакірєвим, який наполягав на необхідності поглибити музичні знання.
В 1861 він почав роботу над такими операми, як «Едіп» (за твором Софокла), «Саламбо» (за твором Флобера), «Одруження» (за п’єсою Н. Гоголя). Всі ці опери не були завершені композитором.
У 1870 році композитор розпочала роботу над своїм найголовнішим і найзнаменитішим твором – оперою «Борис Годунов» (за однойменною трагедією А. С. Пушкіна). У 1871 році він представив свій витвір на суд музичних критиків, які запропонували композитору ще попрацювати та ввести в оперу якийсь «жіночий початок». Поставлена вона була лише у 1874 році у Маріїнському театрі.
У 1872 році розпочалася робота одразу над двома творами: драматичною оперою «Хованщина» та «Сорочинським ярмарком» (за розповіддю Н. Гоголя).
Обидва ці твори так і не були закінчені маестро.
Мусоргський написав багато коротких музичних творів, заснованих на сюжетах поем та п’єс М. Некрасова, М. Островського, віршів Т. Шевченка. Деякі їх було створено під впливом російських художників (наприклад, В. Верещагіна).
Останні роки життя
В останні роки життя Мусоргський тяжко переживав розпад «Могутньої купки», нерозуміння та критику з боку музичних чиновників та колег (Кюї, Балакірєва, Римського-Корсакова). На цьому тлі у нього розвинулася важка депресія, він пристрастився до алкоголю. Музику став писати повільніше, з роботи звільнився, втративши невеликий, але постійний дохід. В останні роки життя його підтримували лише друзі.
Востаннє він публічно виступив на вечорі пам’яті Ф. М. Достоєвського 4 лютого 1881 року. 13 лютого він помер у Миколаївському шпиталі в Санкт-Петербурзі від нападу білої лихоманки.
Мусоргський був похований на Тихвінському цвинтарі Олександро-Невської Лаври. Але на сьогоднішній день збереглося лише надгробок, оскільки після масштабної реконструкції старого некрополя (у 30-х роках) його могила була втрачена (закочена в асфальт). Наразі на місці поховання композитора знаходиться автобусна зупинка.
Цікаві факти
Єдиний прижиттєвий портрет композитора кисті Іллі Рєпіна було написано за кілька днів до смерті композитора.
Мусоргський був неймовірно освіченою людиною: вільно говорив французькою, німецькою, англійською мовами, латиною та грецькою, був відмінним інженером.