Біографія Джоаккіно Россіні
Джоаккіно Антоніо Россіні (1792–1868) — італійський композитор, який дуже вплинув на розвиток європейського оперного мистецтва XIX століття. Автор 39 опер, серед яких найпопулярнішою стала опера «Севільський цирульник». Джоаккіно Россіні, біографія з самого дитинства була пов’язана з музикою, увійшов в історію як король італійської класичної музики.
Ранні роки
Майбутній композитор народився 29 лютого 1792 року в італійському містечку Пезаро, ставши єдиним сином музикантів. Батько Джоаккіно грав на трубі в оркестрі, а мати, яка мала прекрасний голос, працювала в театрі.
У віці 10 років Джоаккіно здобув базову освіту у школі у Болоньї, куди переїхала вся родина. Вивчаючи музику, хлопчик вперше познайомився з творчістю Моцарта та Гайдна, яка справила на нього великий вплив. До 12 років він уже написав 6 сонат для 4-струнних інструментів, які представив на суд публіці.
У 1806 році Россіні вступив до Музичного ліцею, де навчався вокалу та композиції, грі на фортепіано та віолончелі. Маючи чистий баритональний тенор, юнак нерідко виступав у театрі.
Початок музичної кар’єри
Батьки Джоаккіно розуміли, що майбутнє у світі музики буде за оперою, і порадили синові вирушити до Венеції, яка була зосередженням цього жанру.
Дебютною оперою юного Россіні стала «Деметрій та Полібій», проте першою на великій сцені була поставлена комедія «Вексель на шлюб». Отримавши свій перший гонорар, молодий композитор з великим натхненням написав одразу 3 п’єси: «Щасливий обман», «Шовкові сходи» та «Синьйор Брускіно, або Випадковий син».
Творчість Россіні припала до смаку вимогливій італійській публіці, і незабаром опери композитора-початківця стали ставити не тільки у Венеції, але і в інших містах Італії. Так, у Мілані опера «Випадок робить злодієм, або переплутані валізи» всього за один рік була поставлена 53 рази. Цікавий факт: завдяки такому успіху Россіні не лише покращив своє матеріальне становище, а й отримав звільнення від обов’язкової військової служби.
Життя у Неаполі
При вивченні короткої біографії Россіні варто відзначити 1815 рік, коли він переїхав до Неаполя для роботи в королівських театрах. На той час Неаполь вважався оперною столицею Європи, і Россіні випала честь очолити Teatro di San Carlo — найкращий оперний майданчик міста.
Спочатку Россіні був холодно зустрінутий вибагливою місцевою публікою, проте його опера «Єлизавета, королева Англії», написана 1815 року, мала приголомшливий успіх.
У 1815-1822 роках Джоаккіно Россіні написав 18 опер. Його найкращим твором вважається опера «Севільський цирульник», що стала своєрідною візитівкою Россіні. Великою популярністю користувалися також опери Попелюшка, або Урочистість чесноти, Отелло, або Венеціанський мавр, Мойсей в Єгипті.
Подорож по Європі
У 1822 році Россіні з неаполітанською оперною трупою вирушив на гастролі до Відня. Місцева публіка із захопленням прийняла італійського композитора та його останню роботу, оперу «Зельміра».
У Відні сталася пам’ятна для Россіні подія — знайомство з Бетховеном, який, незважаючи на глухоту, високо оцінив музику Джоаккіно за нотами.
Далі Россіні на запрошення Королівського театру завітав до Лондона, де його зустріли з оваціями. Не менший успіх очікував на композитора і у Франції.
Творчість Россіні вплинула на становлення композиторів Європи і на всю європейську культуру в цілому. Але на вершині слави, у віці 37 років, Россіні несподівано перестав писати. У музичному мистецтві популярність стала набирати романтичну течію, яка для композитора-класика була чужою.
Особисте життя
Россіні завжди відчував потяг до співачок, з якими працював, але головною жінкою у житті композитора виявилася Ізабелла Кольбран, примадонна Teatro di San Carlo. Вона стала для Россіні і музою, і дружиною і протягом 13 років надихала маестро.
У 1830 році в Парижі Россіні познайомився з куртизанкою Олімпією Пелісьє, яка заради Джоаккіно стала зразковою дружиною. В обох шлюбах дітей композитор не мав.
Помер Россіні 13 листопада 1868 року у віці 76 років.