Дені Дідро (1713-1784) – французький письменник, драматург, філософ-просвітитель. Набув широкої популярності завдяки своїй фундаментальній праці «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел». Дені Дідро, біографія якого стала прикладом беззавітного служіння ідеям Просвітництва, був запеклим противником церкви та релігійного світогляду загалом.
Дитинство і юність
Дені Дідро народився 5 жовтня 1713 року у французькому місті Лангр у ній ножовщика. Хлопчик із ранніх років був дуже тямущим, і батьки вирішили, що син стане священиком. Так Дені вступив до єзуїтського коледжу, в якому вивчав взаємозв’язок всесвіту та людини. Після закінчення коледжу в 1732 році Дідро отримав ступінь магістра філософії.
Під час навчання Дені Дідро був глибоко релігійною людиною: постійно дотримувався посту, багато молився і навіть носив власницю. Але в 1735 ставлення до релігії у Дідро змінилося: відмовившись від ідеї увійти в духовенство, він вступив на юридичний факультет Паризького університету.
Літературна праця
Бажання пов’язати своє життя з юриспруденцією виявилося швидкоплинним. У 1740-х роках несподівано для всіх Дідро вирішив стати письменником та перекладачем. Батько не зміг винести цього удару і зрікся безпутного сина. Наступні 10 років Дідро став вести богемний спосіб життя. Він остаточно зрікся релігії в 1749 році, коли дізнався про трагічну смерть улюбленої сестри: будучи монахинею, вона померла від перевтоми під час несення церковної служби.
У 1743-1748 рр. були опубліковані перші філософські роботи Дідро “Філософські думки”, “Алеї, або Прогулянка скептика”, “Нескромні скарби”, “Листи про сліпих у повчання зрячим”. Останній твір став причиною арешту Дідро, якого звинуватили у «поширенні небезпечних думок».
У 1750-х роках Дідро були написані п’єси «Побічний син, або Випробування чесноти» та «Батько сімейства». Крім філософських трактатів та п’єс, Дідро писав художні твори: роман «Жак-фаталіст та його господар», діалог «Племінник Рамо», повість «Монахиня».
Робота над «Енциклопедією»
Дені Дідро прославився завдяки своїй наполегливій багаторічній роботі над «Енциклопедією, або Тлумачним словником наук, мистецтв та ремесел», яка стала своєрідним маніфестом епохи Просвітництва.
У ході роботи над «Енциклопедією» Дідро щільно співпрацював із Монтеск’є, Руссо, Вольтером, Гольбахом, з фахівцями у різних галузях мистецтва та науки. Упродовж майже 30 років він підготував 28 томів «Енциклопедії», особисто написавши близько 6 тисяч статей.
При вивченні короткої біографії Дені Дідро варто згадати зустріч з імператрицею Катериною II Великою, яка запросила відомого філософа в Росію. Дідро запропонував імператриці проект системи народної освіти, який базувався на принципах безстановості та безплатному початковому навчанні.
Філософські погляди
У всій творчості Дідро чітко простежувалися його філософські погляди. До основних ідей французького письменника і філософа слід віднести заперечення дуалістичного вчення, заснованого на поділі духовного і матеріального початку. Він думав, що у світі існує лише одна матерія, проте складні й різноманітні явища у житті є результатом руху її частинок.
Дені Дідро не сумнівався, що священна історія та всі теологічні системи є фальсифікацією. Він вважав хибним уявлення про божественне походження влади і завзято виступав за конституційну монархію, на чолі якої стоїть освічений государ. Відстоюючи ідеї атеїзму, Дідро закликав короля скасувати церкву, яка, на його думку, згубно впливає на державу.
У галузі фізіології та біології Дідро висловив припущення про те, що всі живі істоти на землі, у тому числі й людина, на шляху розвитку проходять різні стадії. Отже, філософ стояв біля витоків розвитку теорії еволюції.
Помер Дені Дідро 31 липня 1784 на 71 році життя. Причиною смерті стала емфізема легень.