Йоганнес Брамс (1833-1897) – видатний німецький композитор та піаніст, автор великої кількості творів, написаних для оркестрових інструментів. Увійшов до історії класичної музики як найяскравіший представник романтизму. Біографія Брамса Йоганнеса складалася дуже успішно у творчому плані, і композитору вдалося повною мірою розкрити відпущений йому талант.
Дитинство і юність
7 травня 1833 року в родині гамбурзького музиканта народився син, якого назвали Йоганесом. Першим учителем музики хлопчика був його батько, який навчив здібного сина грі на багатьох духових та струнних інструментах.
Йоганнес з такою легкістю опановував тонкощі гри, що вже у десятирічному віці почав виступати на великих концертах. Батькам юного обдарування порадили відвести хлопчика до педагога та композитора Едуарда Марксена, який швидко зрозумів, що доля подарувала йому справжній подарунок у вигляді маленького музичного генія.
Вдень хлопчик займався з Марксеном, а вечорами був змушений грати у портових барах та тавернах, щоб заробити на шматок хліба. Подібні навантаження позначилися на тендітному здоров’ї юного музиканта.
У 14 років Йоганнес закінчив навчання в училищі і вперше дав сольний концерт, де він виступив як піаніст.
Корисні зв’язки
У короткій біографії Брамса велике значення зіграли корисні знайомства, для яких не став на заваді замкнутий і нелюдний характер Йоганнеса.
Під час концертної поїздки 1853 року доля звела Брамса з відомим угорським скрипалем Йозефом Йоахімом, який зіграв ключову роль у творчому житті молодого музиканта.
Йоахім, вражений талантом нового знайомого, дав йому рекомендаційний лист Листу, який також опинився під враженням від творів композитора-початківця.
Також за рекомендацією Йоахіма Брамс познайомився з Шуманом, якого завжди обожнював. Вражений творчістю Брамса, Шуман почав активно популяризувати його у вищих музичних колах, щораз приємно відгукуючись про молоде дарування.
Життя на колесах
Постійно переїжджаючи з місця на місце містами Швейцарії та Німеччини, Брамс встиг написати чимало творів в області камерної та фортепіанної музики. Музикант мріяв про те, щоб постійно жити та творити у рідному Гамбурзі, але йому нічого не пропонували.
Щоб заявити про себе на всю Європу і домогтися визнання, в 1862 Брамс відправився до Відня. Тут він швидко завоював любов публіки, проте незабаром усвідомив, що не створено для рутинної роботи, чи то посаду голови Товариства любителів музики, чи керівника Хорової капели.
Дізнавшись про смерть матері в 1865 році, Брамс у стані сильного емоційного потрясіння завершив свою давню роботу – “Німецький реквієм”, який згодом зайняв особливе місце у європейській класиці. Успіх цього сильного твору був неймовірним.
Останні роки життя
Після смерті улюбленої матері Брамс вирішив назавжди залишитися у Відні. Характер музиканта, і так вкрай важкий, остаточно зіпсувався. В останні роки життя він припинив спілкування як із новими знайомими, так і зі старими приятелями.
Влітку композитор їхав на курорти, де черпав натхнення для своїх нових творів, а взимку давав концерти як диригент чи виконавець.
За все життя Брамсом було написано понад вісімдесят творів для окремих музичних інструментів, оркестру та чоловічого хору. Найбільшу славу маестро принесли його чудові симфонії, що завжди відрізнялися особливим стилем. Вершиною творчості Брамса став його знаменитий “Німецький реквієм”.
Особисте життя
Особисте життя композитора не склалося. У нього було кілька серцевих уподобань, проте жодна з них не завершилася шлюбом та народженням дітей. По-справжньому сильною пристрастю Брамса завжди залишалася лише музика.
Смерть
В останні роки життя Брамс часто й довго хворів. Помер великий музикант 3 квітня 1897 року у Відні.