Біографія Афанасія Нікітіна
Афанасій Нікітін (1-а половина XV століття – 1475 р.) – російський мореплавець, тверський купець, письменник, автор дорожніх записів «Ходіння за три моря». Увійшов у історію як із перших європейців, досягли Індії. Коротка біографія Афанасія Нікітіна буде особливо цікава для учнів 5 класу, які дізнаються, що відкрив знаменитий мандрівник.
Дитячі та юні роки
Про ранні роки життя Афанасія Нікітіна відомо дуже мало. Це пов’язано з тим, що біографію російського мандрівника стали записувати, коли він був дорослою людиною, і став здійснювати свої знамениті експедиції.
Відомо лише, що Афанасій Нікітін народився місті Тверь у середині XV століття. Його батько був простим селянином на ім’я Микита. Тож «Нікітін» це не прізвище, а по батькові мандрівника.
Вже в юності Афанасій вирішив спробувати себе в купецькій справі, і йому явно супроводжував успіх: його товари мали попит, і добробут молодого купця зростав. У пошуках дорогих товарів Нікітін встиг побувати в різних заморських країнах, і з того часу назавжди полюбив подорожі.
Експедиції Нікітіна
Будучи досвідченим купцем, Нікітін прагнув розширити торгівлю у межах нинішньої Астрахані. Отримавши дозвіл тверського князя Михайла Борисовича III та благословення у ігумена, він вирушив у далеку дорогу.
Спочатку морська подорож йшла без особливих проблем, але біда наздогнала купців, коли ті пропливали повз Астрахани. На їхні кораблі напали татарські розбійники: вони повністю розграбували один із кораблів, а ще один – затопили.
Тверські купці, що втратили дорогий товар, не могли повернутися на батьківщину, тому що на них чекали боргові зобов’язання. Лише небагато з моряків Нікітіна повернулися на батьківщину, решта ж розбрелися світом у пошуках кращої частки.
В надії врятувати своє матеріальне становище, Нікітін вирушив у плавання у південному напрямку. Опинившись у Ормузі – перетині торгових шляхів Єгипту, Китаю, Індії та Малої Азії, купець дізнався, що у індійській боці високо цінуються чистокровні жеребці. Нікітін придбав дорогого скакуна, сподіваючись продати його в Індії, і отримати хороші бариші.
Подорож до Індії
У ті далекі часи Індія, хоч і була на картах, залишалася загадковою та незвіданою країною для європейців. В 1471 Афанасій Нікітін прибув до міста Чаул, де прожив три роки. Він уважно вивчав побут та звичаї місцевих жителів, записуючи свої спостереження у рукописах.
Тверський купець дивувався з того, що в Індії всі жителі ходили напівголими, і багато хто з них носив золоті прикраси. Його вразила і чисельність цієї екзотичної держави: кожна друга жінка чекала на дитину. Сильне враження справив на Нікітіна найбагатший тваринний світ Індії: тут він уперше побачив мавп та змій.
У Чаулі Афанасій Нікітін так і не зміг продати жеребця, і тому вирушив у глибину країни. Хазяїн фортеці Джуннар, Асад-Хан, вирішив забрати породистого скакуна силою, загрожуючи мандрівникові смертю. Лише завдяки щасливому випадку Нікітін опинився в живих.
Незважаючи на те, що подорож до Індії виявилася яскравою та захоплюючою, Нікітін виявився незадоволений цією поїздкою: він так і не зміг вигідно продати коня, і залишився в збитку.
Спадщина російського мореплавця
Афанасій Нікітін не був одружений, не залишив він після себе та спадкоємців. Однак після смерті мореплавця залишилися цінні рукописи, що розповідають про його дивовижну подорож до Індії. За три роки мандрів Нікітін вивчив чужоземні мови, і його повідомлення рясніли перськими, арабськими і тюркськими словами.
Під час свого повернення на батьківщину купець опинився у турецькому місті Трабзоні, де його заарештували, взявши за шпигуна. У результаті Нікітіну вдалося вирватися на волю, але він був абсолютно розорений, і все, що мав при собі – лише рукописи, що підтверджували його дивовижні відкриття.
Біографія Афанасія Нікітіна була більш повною, якби не різке погіршення здоров’я, пов’язане з подорожжю країнами з екзотичним кліматом. Помер тверський купець у 1475 році у Смоленську. Його рукописи були доставлені купцями до Москви, де передані раднику князя Івана III. Вони були залишені поза увагою й у 1480 року ввійшли у літопис.