Біографія Олексія Чирікова
Олексій Чириков (1703-1748 рр.) – Мореплавець, картограф, капітан-командор, дослідник північно-західного узбережжя Північної Америки, північно-східного узбережжя Азії, північної частини Тихого океану. Коротка біографія Чирикова є зразком чистих устремлінь, працьовитості і величезного бажання послужити службу Вітчизні.
Дитинство і юність
Олексій Ілліч Чиріков народився 13 (24) грудня 1703 року в селі Лужне Тульської Губернії в небагатій дворянській сім’ї.
Фінансове становище сім’ї Чирікових залишало бажати кращого, проте батьки змогли дати Олексію пристойну освіту. Будучи дитиною, він вступив до Московської навігаційної школи, яку закінчив у 1715 році.
Не бажаючи міняти обраний шлях, Олексій Чириков вступив до Петербурзької морської академії. По її закінченні в 1721 отримав чин унтер-лейтенанта і призначення на Балтійський флот. Однак у 1722 був повернуто до Морської академії для викладання навігації. Він був на хорошому рахунку у керівництва і, незважаючи на юний вік, вважався одним із найкращих викладачів.
Перша Камчатська експедиція
В 1725 за наказом Петра I була організована Перша Камчатська експедиція під керівництвом капітана-командора Вітуса Берінга. Олексій Чириков, біографія якого нерозривно пов’язана з цим видатним мореплавцем, був направлений до нього як особистий помічник.
У ході експедиції, яка тривала п’ять років, Чириков зміг визначити 28 астрономічних пунктів, завдяки чому дослідники вперше змогли виявити справжню довготривалу довжину Сибіру.
Під час плавання на боті «Святий Гаврило» Олексій Ілліч вів судовий журнал, який став цінним джерелом інформації про першу в Росії наукову морську експедицію. Спільно з мічманом П. Чапліним та В. Берінгом склав найточнішу та достовірну на той момент карту контурів Тихоокеанського узбережжя Північно-Східної Азії. Також до важливих відкриттям Першої Камчатської експедиції слід віднести нові острови (Діоміда, Святого Лаврентія, Ратманова).
Друга камчатська експедиція
У 1733 році була організована Друга Камчатська експедиція, яку очолив Вітус Берінг. Експедиція складалася з двох пакетботів: на «Святому Петру» йшов Берінг, а на «Святому Павлу» – його вірний помічник та заступник Олексій Чириков.
У 1740 році на честь двох кораблів на Камчатці було засновано Петропавлівську фортецю. Через рік суди Чирікова і Берінга розійшлися в сильному тумані і вже самостійно продовжили дослідження. Так, 15 липня 1741 року Олексій Ілліч став першим європейцем, який досяг північно-західного узбережжя Америки. На зворотному шляху їм було відкрито Алеутські острови (Адах, Умнак, Атту, Агатту).
Цей перехід виявився дуже тяжким. Нестача їжі і питної води, цинга, що виснажує, стали причинами того, що в живих залишилося тільки дві третини команди. Тяжко захворів і сам Чириков. У жовтні 1741 року було прийнято рішення повернутися до Петропавловська.
7 грудня 1741 року Олексій Ілліч подав рапорт в Адміралтейську академію про те, що відкрив під час експедиції. Це був докладний опис самого маршруту, узбережжя північно-західної частини Америки та нових земель, які були нанесені на карту.
Під час зимової стоянки Чириков не втрачав часу задарма і постійно вів метеоспостереження, вивчав місцеву флору та фауну, намагався відшукати поклади корисних копалин.
Влітку 1742 «Святий Павло» знову вийшов у відкрите море в спробі відшукати пакетбот Берінга «Святий Петро». Проте підірване цингою здоров’я змусило Чирікова повернутися до Санкт-Петербурга, де він склав точну карту та докладний звіт про експедицію.
Особисте життя
Олексій Ілліч був одружений з Парасковією Яківною — люблячою, самовідданою жінкою, яка всіляко підтримувала свого чоловіка. Вона народила Чирикову двох синів та трьох дочок. Разом з дітьми Парасковія Яківна взяла участь у Другій Камчатській експедиції, розділивши з чоловіком всі тяготи морської подорожі.
Будучи дуже скромною людиною, Олексій Ілліч не привласнив своє прізвище жодному з відкритих їм островів, гір, мисів та інших географічних об’єктів.
Помер Олексій Ілліч Чириков 24 травня (4 червня) 1748 р. від наслідків цинги та туберкульозу. Останні роки великого мореплавця пройшли у страшній нужді і після смерті він залишив сім’ї багато боргів.