Апологія – письмо, мовлення, текст, які спрямовані на захист того, хто піддається будь-яким зовнішнім нападкам або звинуваченнями. У давньогрецькій мові під апологією розумілося виправдання, але з часом термін зазнав деяких змін в своєму значенні.
Раніше апологія позначала особливий вид християнської літератури, яка була написана з метою захисту і з бажанням довести хибність якихось звинувачень. Наприклад, апології були написані в період боротьби язичництва і християнства. За допомогою таких творів виправдовувалася нова релігія, їй надавалися нові фарби перед налаштованим проти неї населенням. Найвідоміші християнські апології, що захищають християнського єдиного Бога проти нападок язичницького багатобожжя, належать Тертулліану і були створені на рубежі 2-3 століть.
Апологія не обов’язково відноситься до богослов’я. Вона позначає виступ або твір, яке заперечує проти будь-якого звинувачення і доводить справжнє на думку автора стан речей.