Психолог-гуманіст Абрахам Маслоу відомий своєю теорією самореалізації.
Дитинство та ранні роки
Старший із семи дітей Самуеля та Рози Маслоу, Абрахам Маслоу народився у Нью-Йорку. Батьки його були євреями, що іммігрували до США з Росії.
Ріс хлопчик у багатонаціональному кварталі. Сім’я була бідна, батьки до дітей були байдужі і мало про них дбали.
Батько так часто ображав і принижував хлопчика, що щиро повірив у свою нікчемність. Мати ж його була грубою та егоїстичною жінкою, від якої діти не бачили ні кохання, ні турботи.
До того ж, Абрахам був єдиним євреєм серед хлопчаків на околицях, а тому став жертвою запеклого антисемітизму, зазнаючи постійних нападок за свою релігію.
Різні перипетії життя змушують хлопчика шукати порятунку в бібліотеці, де він відкриває любов до книг.
Він навчається у Середній чоловічій школі, де є учасником цілого ряду тематичних клубів. Також протягом цілого року він бере участь у випуску «Латинського журналу» та шкільної газети на теми фізики.
Після закінчення школи Маслоу вступає до Нью-Йоркського міського ліцею, а вечорами бере уроки правознавства. Проте, невдовзі усвідомивши, що заняття правом – справа не його, він кидає додаткові заняття.
Пізніше, Абрахам вступає до Вісконсінського університету на факультет психології. Там він займається дослідженнями у галузі експериментального біхевіоризму. Завдяки цій роботі, у ньому зміцнився позитивний світогляд. У 1931 р. Абрахам Маслоу отримує ступінь магістра з психології.
Наукова діяльність
У 1937 р. Маслоу стає членом професорсько-викладацького складу Бруклінського коледжу, де пропрацює до 1951 р. Коли, в 1941 р., США вступила у Другу світову війну, Маслоу був занадто старий і непридатний для військової служби. Однак страхи війни надихають його на розвиток ідей світу і впливають на його теорії в психології, допомагаючи створювати науку гуманітарної психології.
Великий слід у душі Маслоу залишив спосіб життя та дій двох його наукових наставників – психолога Макса Вертгеймера та антрополога Рут Бенедикт, згодом та заклавши основу його дослідженням у галузі душевного здоров’я та людського потенціалу.
У 1943 р., у статті «Теорія мотивації людини», що у журналі “Psychological Review”, Маслоу пропонує власну систему ієрархії потреб. Докладне пояснення цієї теорії було дано у книзі «Мотивація і особистість», що вийшла в 1954 р..
Маслоу дотримується погляду, що з будь-якої людської істоти є низка потреб, які, задля досягнення самореалізації, мають бути задоволені певному порядку. Відповідно до його класифікації, потреби людини розташовуються у такому порядку: фізіологічні потреби, прагнення до безпеки, необхідність належати до певної соціальної групи та бути коханим, тенденція до поваги, потреба до самореалізації та тяжіння до переваги. Як психолог-гуманіст, Маслоу щиро вірить у те, що кожному індивіду для досягнення самореалізації необхідно повністю усвідомити свій потенціал. Свою теорію він підкріплює вивченням особистостей Альберта Ейнштейна, Генрі Девіда Торо, Рут Бенедікт і т.д. – Тих, кому, на його думку, успішно вдалося досягти самореалізації.
У 1951 р. Маслоу стає професором у Брандейському університеті. Там він викладатиме до 1969 р., поки не перейде до штату Лафлінського інституту в Каліфорнії.
У 1961 р. Маслоу, разом із психологом Тоні Сутичем, засновує журнал “The Journal of Humanistic Psychology”, який публікує наукові статті й досі.
Основні роботи
Найбільшим внеском у психологію Маслоу є теорія ієрархії потреб, запропонована їм у 1943 р. У цій класифікації потреб грунтуються численні дослідження у сфері соціології, менеджменту, психології, психіатрії тощо.
Особисте життя та спадщина
У 1928 р., коли йому ледве виповнилося 20 років, Маслоу одружується зі своєю двоюрідною сестрою Берте. І цей шлюб стає для нього початком щасливого сімейного життя. Їхнє життя в коханні та злагоді тривало до самої смерті Абрахама. Від цього союзу на світ з’явилося дві доньки.
Протягом багатьох років Маслоу мав проблеми із серцем, і у 1967 р. пережив серйозний напад. Через три роки, в 1970 р., після другого удару, він помирає.
Американська психологічна асоціація щорічно вручає премію Абрахама Маслоу за значний внесок, що вноситься в реалізацію перспективних досліджень у галузі подальших вивчень людської душі.
Цікаві факти
Ідеї Маслоу розкритикували видатним психологом Зигмундом Фрейдом.
Колись наставником Маслоу був психотерапевт Альфред Адлер.