Ян Амос Коменський (1592-1670) – чеський педагог-гуманіст, релігійний та громадський діяч, письменник. Увійшов в історію як основоположник педагогіки, яка завдяки його старанням стала самостійною дисципліною. Ян Амос Коменський, біографія якого тісно пов’язана із системою освіти, відомий інноваційними методами навчання, зокрема, мовами.
Дитинство і юність
Ян Амос Коменський з’явився на світ 28 березня 1592 року у невеликому містечку Нивниці в Південній Моравії. Він був наймолодшим із п’яти дітей подружжя Коменських — побожних людей, які були членами протестантської громади.
Коли Ян трохи підріс, його віддали на навчання до братньої школи. У восьмирічному віці Ян залишився круглим сиротою: від чуми померли його батьки та дві сестри. Хлопчика взяли на виховання родичі, котрий після обряду хрещення в 1611 отримав друге ім’я — Амос.
Коменський продовжив навчання у Херборнській академії, потім – у Гейдельберзькому університеті. Ще у студентські роки він розпочав написання енциклопедії «Театр речей», над якою працював аж до 1627 року. Паралельно Коменський працював над повним словником чеської мови – “Скарбниця чеської мови”.
Робота вчителем
Після закінчення Гейдельберзького університету Коменський вирушив у невелику подорож Нідерландами, після чого повернувся до рідної Чехії. Він влаштувався в братську школу вчителем і став викладати дітям латинь за методикою, описаної в «Правилах легшої граматики».
У 1616 році Коменський став священиком сімейної громади чеських братів. Згодом він став керуючим Радою братської громади, працював учителем-проповідником. Завдяки своїм здібностям вже через кілька років Коменський став одним із найвпливовіших членів братства.
У 1628 році в Чехії почалися масові гоніння протестантів, і Коменський був змушений емігрувати з польського міста Лешно. Тут він викладав у гімназії, обіймав посаду ректора національної школи.
Коменський багато часу приділяв роботі над теоретичним матеріалом з викладання. Їм було написано багато посібників та підручників, які принесли йому популярність та великий авторитет. Серед них «Дидактика», «Велика дидактика», «Материнська школа», «Відчинені двері до мов» та багато інших.
Перетворення Коменського
У 1650 році на запрошення Сигізмунда Ракоці Коменський переїхав до Угорщини, щоб зайнятися реформуванням шкільної освіти. Тут він викладав в одній з місцевих шкіл за новою системою, маючи повну свободу дій.
Коменський розпочав написання ілюстрованої роботи «Чуттєвий світ у картинках», що стала справжнім проривом у педагогіці. Ян Коменський вперше став використовувати картинки вивчення мов, вважаючи, що «слова повинні супроводжуватися речами, і можуть вивчатися окремо від них».
Прагнучи пробудити у дітях щирий інтерес до знань, Ян Коменський використав метод драматизації навчального матеріалу, включав у нього цікаві факти. Їм було написано кілька п’єс, заснованих на його книзі «Відчинені двері до язиків». Так, Коменський став першим педагогом, який у легкій ігровій формі намагався подавати навчальний матеріал своїм учням.
Останні роки життя
У короткій біографії Яна Амроса Коменського були і трагічні моменти: після повернення в Лешно письменник пережив страшне потрясіння — польське місто було вщент зруйноване шведами. Все, що було нажите педагогом за три десятки років чесної роботи, було віддано вогню, а сам він був змушений тікати після початку цькування протестантів.
Так в 1657 Ян Коменський опинився в Амстердамі, де жив до самої смерті. Заручившись підтримкою сенату, він зміг спокійно займатися науковою діяльністю, публікувати раніше написані ним роботи. Навіть у похилому віці Коменський не припиняв активно працювати. Підсумком життя педагога став твір «Єдино необхідне».
Помер Ян Амос Коменський 15 листопада 1670 року у віці 78 років.