Еразм Роттердамський (1469-1536) – європейський вчений, філософ Північного Відродження, якого часто називають “князем гуманістів”. Увійшов у історію як критичний дослідник тексту Священних Писань та інших релігійних текстів. Роттердамський Еразм, біографія якого стала відображенням культури XV–XVI століть, здобув славу своїми волелюбними поглядами. Доповідь на тему життя і творчості філософа стане додатковим матеріалом з історії в 7 класі.
Ранні роки
Майбутній учений народився 28 жовтня 1459 року в нідерландському місті Гауда, розташованому неподалік Роттердама. Він був незаконнонародженим сином місцевого бюргера та бідної служниці. Батьки охрестили хлопчика Гергард – “бажаний”.
Згодом вчений взяв собі псевдонім Дезідерій Еразм і назавжди забув про своє справжнє ім’я.
У дитинстві Еразм здобув освіту в місцевій початковій школі, а потім перейшов до школи в Девентері, де викладачі наголошували на вивчення стародавніх класиків.
У віці 13 років Еразм залишився круглим сиротою. Батьки з боку батька не виявляли до хлопчика жодного інтересу, і він зрозумів, що єдиним шансом на порятунок є догляд до монастиря.
Життя у монастирі
З 1486 по 1492 Еразм, який прийняв сан, жив в обителі ченців-августинців. Весь вільний час молода людина присвячувала читанню творів класичних авторів, яких вона так любила. Крім того, він удосконалював свої знання в латині та давньогрецькій мові, які вважав найважливішими мовами, вивчав основи ораторського мистецтва.
Прекрасно освічений юнак, здатний витончено висловлюватися латиною, привернув увагу вищого духовенства. У результаті він отримав посаду секретаря єпископа Камбре. В обов’язки Еразма входило ведення листування латинською мовою.
Монастирський спосіб життя ніколи не подобався Еразму. Завдяки високим покровителям він зміг залишити монастир і з головою поринути у вивчення гуманістичної науки, яка давно приваблювала його. Згодом він переїхав з Камбре до Парижа, який мав славу центру вільної вченості.
Початок кар’єри
У Парижі Еразм опублікував свою першу збірку «Adagia», до якої увійшли популярні вислови та анекдоти, витягнуті Еразмом із творів античних письменників. Завдяки цій книзі він набув першої популярності, яку закріпив після поїздки до Англії. Там він познайомився з визначними гуманістами свого часу: Томасом Мором, Джоном Колетом, Джоном Фішером.
Далі була подорож по Італії, де Еразм отримав від Туринського університету диплом на звання почесного доктора богослов’я. До цікавих фактів варто віднести знайомство Еразма та папи Римського. На знак особливої поваги до праць вченого, тато дозволив йому вести спосіб життя та одягатися відповідно до звичаїв кожної країни, де тому довелося побувати.
До найважливіших праць Еразма варто віднести, перш за все, твір «Похвала дурості», який ще за життя філософа перевидавався кілька разів. Велике значення мали роботи “Повчання християнського государя”, “Скарга світу”, “Про свободу волі”, “Розмови запросто”.
Викладацька діяльність
У 1506 Еразм отримав пропозицію викладати в Кембриджському університеті. Він навчав студентів богослов’я та давньогрецької мови. Щоб зробити заняття більш зрозумілими для учнів, він самостійно переклав та тлумачив Новий Завіт. Це стало справжнім новаторством, оскільки раніше Еразма ніхто не наважувався залишати власні критичні записи до релігійних текстів.
Через 5 років філософ був призначений професором Кембріджа, а незабаром отримав посаду королівського радника при дворі імператора Священної Римської імперії Карла V. Велика платня та повна свобода дій дозволили Еразму Роттердамському спокійно займатися науковою та літературною діяльністю.
При вивченні короткої біографії Еразма Роттердамського варто відзначити, що авторитет вченого був дуже великий. До його порад у політичних, наукових, філософських питаннях дослухалися важливі державні мужі.
Еразм Роттердамський, будучи священнослужителем, ніколи не був одруженим і не мав дітей. Помер учений у ніч проти 12 липня 1536 року. Причиною смерті стала дизентерія.