Біографія Шарля Огюстена де Кулона
Шарль Огюстен де Кулон – фізик, ім’ям якого названий закон взаємодії електричних снарядів (Закон Кулона).
Дитинство і юність
Шарль Огюстен де Кулон народився у заможній сім’ї у місті Ангулем, Франція. Його батько Анрі Кулон походив з відомої родини юристів, а його мати, Кетрін Баже, була представницею знатного роду.
У дитинстві Кулон із сім’єю переїхав до Парижа, де вивчав математику в «Колежі чотирьох націй», а потім вступив до «Мезьєрської школи військових інженерів», яку закінчив у 1761 році.
Кар’єра
Кулон розпочав свою кар’єру в інженерних військах у чині лейтенанта. У тому числі він займався будівельним проектуванням та механікою сипких тіл. Працював на багатьох складних локаціях, що перейшли під протекторат Франції у наступні 20 років.
Під час його роботи на острові Мартініка, територія перейшла під контроль англійців у 1762 році, але через деякий час була повернена назад Франції в рамках умов Паризького мирного договору 1763 року. Кулон також працював над будівництвом нового Форту Бурбон, роботи над будівництвом якого завершилися до червня 1772 року. Практичні навички в інженерній справі, які він набув під час служби в армії та роботи над проектами, виявилися дуже корисними для його подальших досліджень у механіці.
Після повернення до Франції Кулон почав вивчати прикладну механіку, і в 1773 представив свою першу роботу в Паризькій академії наук. Його обчислення, за допомогою яких можна було успішно вирішувати інженерні проблеми, вразило представників академії і 6 липня 1774 Кулона призначили студентом-кореспондентом Боссю.
У 1777 році, перебуваючи на службі в Шербурі, Кулон написав і подав на конкурс до Академії наук свою найвідомішу роботу про магнітні компаси. Його робота зайняла перше місце, і він отримав грошову винагороду, а також привернув увагу до своєї ранньої роботи з ваги.
В 1779 Кулон, спільно з видатним військовим інженером Марком Рене де Монталамбером, працював над спорудою дерев’яного форту в Рошфорі. Під час контролю робіт Кулон продовжував свої наукові дослідження і написав велику роботу з теорії тертя, використовуючи верфі Рошфора як свою лабораторію. Його працю з тертя з назвою «Теорія простих машин» у 1781 виграв гран-прі Академії наук.
У 1781 Кулона обрали в Академію наук за класом механіки. Він переїхав до Парижа і став інженером-консультантом, а все життя присвятив фізиці.
Між 1785 та 1791 роками він написав сім ключових робіт-мемуарів, у яких йшлося про різні аспекти електрики та магнетизму.
Він також сформулював теорію відому під назвою «Закон Кулону» з наступним формулюванням: «Модуль сили взаємодії двох точкових зарядів у вакуумі прямо пропорційний добутку модулів цих зарядів і обернено пропорційний квадрату відстані між ними».
В 1784 Кулона призначили наглядачем королівських фонтанів, і на своїй посаді він займався забезпеченням Парижа водою.
Після Великої французької революції багато закладів країни зазнали реорганізації, і, будучи незадоволеним нею, Кулон залишив школу військових інженерів у 1791 році. У 1793 році він перебрався до свого будинку неподалік міста Блуа і продовжив свої наукові дослідження. У грудні 1795 Кулон знову повернувся в Париж, де був обраний членом «Інституту Франції». Протягом 1802-1806 років, будучи посаді генерального інспектора державних освітніх установ, він був поглинений питаннями освіти.
Основні наукові роботи
У 1785 році вийшли три основні наукові доповіді Кулона з електрики та магнетизму: «Перша робота з електрики та магнетизму», «Друга робота з електрики та магнетизму» і «Третя робота з електрики та магнетизму».
У його відомій роботі від 1789 року під назвою «Сьома робота» Кулон роз’яснює питання електричних зарядів та магнітних полів (закон тяжіння та відштовхування).
Особисте життя та спадщина
Перший син Кулона народився 26 лютого 1790, а другий 30 липня 1797 від Луїзи Франсуази Лепру Дезормо – жінки, яку він любив, але на якій не одружився аж до 1802 року.
Маючи проблеми зі здоров’ям протягом усього свого життя, великий фізик помер від лихоманки у 1806 році.
На Місяці є кратер, названий на честь Кулон за його заслуги перед людством.
Цікаві факти
Його ім’я – одне з 72, які розміщені на Ейфелевій вежі.
Одиниця міжнародної системи одиниць – кулон – названа на його честь.
Теорія тиску ґрунту та узагальнена теорія клина, які відносяться до механіки сипких тіл та були запропоновані Кулоном, досі входять до основ інженерної практики.
До списку його заслуг входить винахід крутильних ваг.