Фалес (640/624 – 548/545 рр.. До н.е.) – давньогрецький філософ і математик, представник іонічної натурфілософії. Є засновником мілетської (іонійської) школи, що стала відправною точкою розвитку європейської науки. Фалес Мілетський, біографія якого є символом беззавітного служіння науці, заклав основи грецької культури та державності. Краще підготуватися до уроків допоможе доповідь на тему життя філософа та його найважливіших досягнень.
Ранні роки
Точна дата народження Фалеса Мілетського невідома. Однак серед істориків прийнято вважати, що давньогрецький філософ народився у проміжку між 640 і 624 роками до нашої ери.
Відомості про ранні роки життя Фалеса дуже скупі. Відомо, що він народився у заможній сім’ї фінікійського походження. Батьки забезпечили синові найкращу на той час освіту.
Ставши старшим, Фалес вирішив спробувати свої сили у торгівлі. Будучи торговцем, він багато подорожував, побував у найбільших містах Стародавнього Єгипту. Саме там він завів знайомства з жерцями, які на ті часи були найосвіченішими людьми. Від них допитливий юнак отримав важливі відомості, які надалі були покладені в основу нової науки – геометрії.
Громадська діяльність
Однією з найважливіших черт Фалеса були його вражаючі ораторські здібності. Він неодноразово виступав перед співвітчизниками із закликами об’єднатися для боротьби із завойовниками. Спочатку це були лідійські війська, потім перські, які всіма силами намагалися встановити панування на території Греції.
Фалес чудово розумів, що розрізнені військові підрозділи, які формувалися в різних куточках країни, не здатні завдати нищівного удару по супротивнику. Будучи далекоглядним стратегом, він хотів створити сильне військо, яке підкорялося б єдиному союзу.
Своїми рішучими діями Фалес наражався на серйозну небезпеку, однак він мав чітку громадянську позицію і не збирався від неї відмовлятися.
Наукові досягнення
До наших днів не збереглося жодне з творів Фалеса Мілетського. Історикам вдалося з’ясувати, що за життя вченого великою популярністю користувалися дві його наукові праці: «Про рівнодення» і «Про сонцевороти».
Крім того, філософ захоплювався поезією, та його авторству приписують близько 200 віршів.
При вивченні короткої біографії Мілетського слід згадати, що їм було передбачено сонячне затемнення в травні 585 року до н. е. Пророцтво збулося точно в зазначений час, і за Фалесом закріпилася слава найбільшого мудреця.
Серед цікавих відкриттів Фалеса Мілетського в області астрономії можна назвати кут нахилу екліптики — великого кола небесної сфери, яким відбувається видимий річний рух Сонця, — щодо екватора. Крім того, він навчився обчислювати час рівнодення та сонцестояння, умовно розділив небесну сферу на 5 кіл, з’ясував, що місячне сяйво є відображенням сонячного світла. Вчення Фалеса про природу зірок було революційним на той час, і його гіпотези лягли основою сучасного математичного методу вивчення зірок і планет.
Найбільший внесок Фалес зробив розвиток геометрії, і саме його вважають основоположником цієї науки. В даний час у шкільній програмі вивчається теорема, названа його ім’ям.
Філософська школа
У ті часи, коли жив Фалес, у суспільстві панував язичницький світогляд, заснований на багатобожжя. Проте серед прогресивних мислителів, яких ставився і Фалес, стали зароджуватися ідеї монізму — вчення, у якому всі форми буття мають одну основу.
Саме монізм ліг основою Мілетської школи філософії. Фалес, будучи одним з найбільш освічених та обдарованих людей свого часу, стояв біля джерел пошуку єдиного бога. Завдяки його зусиллям у грецькому суспільстві згодом назрів конфлікт із язичництвом, що призвів до прийняття християнства.