Джон Дальтон був англійським хіміком, метеорологом і фізиком, який набув популярності своїми роботами над «сучасною атомною теорією будови речовини» та «колірною сліпотою».
Дитинство та ранні роки
Джон Дальтон народився в невеликому поселенні Іглсфілд в графстві Камберленд, в Англії, в сім’ї бідного ткача Джозефа Дальтона і Дебори Грінап, що походила з квітучої англійської сім’ї квакерів – членів християнського руху, чия ідеологія йшла в розріз з літерою Нового.
У віці 15 років Джон допомагає старшому братові Джонатану керувати справами в його приватній квакерській школі в містечку Кенда в графстві Камбрія.
З 1787 р. Джон веде щоденник метеорологічних спостережень, і за все своє подальше життя протягом більше 57 років він запише в ньому близько 20 000 погодних спостережень.
Десь близько 1790 р. Дальтон будує плани вступу на юридичний чи медичний факультет інституту, але, оскільки належить «сектантам» до членів груп, які протистояли англіканської церкви – вчитися в англійських навчальних закладах йому забороняється.
Наукова діяльність
У 1793 р. Дальтон переїжджає до Манчестера, де отримує посаду вчителя математики та натуральної філософії у Новому коледжі – сектантської академії, що надає робочі місця релігійним нонконформістам з вищою освітою.
Всі юнацькі роки прикладом і взірцем для наслідування для Дальтона був Елайху Робінсон – видатний квакер, непогрішний метеоролог, який і прищеплює хлопчика інтерес до математики та метеорології.
У 1793 р. виходить у світ перша книга нарисів Дальтона на метеорологічні теми, заснована на його особистих спостереженнях. Ця робота закладає основи всіх його подальших праць.
У 1794 р. вчений пише наукову статтю, озаглавлену «Незвичайні факти щодо бачення квітів» одну з ранніх своїх робіт на тему колірного сприйняття людського ока.
У 1800 р. Дальтон робить доповідь, представляючи публіці свою статтю «Експериментальні нотатки», у яких йдеться про досліди з газами та вивчення природи та хімічної складової повітря щодо атмосферного тиску.
В 1801 публікується друга книга, «Початковий курс англійської граматики». У цьому року учений відкриє «закон Дальтона» – емпіричний закон, отриманий результаті роботи з газами.
До 1803 його досвіди з «тиском суміші ідеальних газів» призводять до виведення «закону парціального тиску», названого на честь вченого.
На початку 1800-х р.р. Дальтон формулює теорію «теплового розширення» та «реакції нагріву та охолодження в газах» з урахуванням розширення та стиснення повітря.
У 1803 р. він пише статтю для Манчестерського літературного та філософського суспільства, в якій представляє таблицю відносних атомних терезів – одну з перших визначень атомних терезів у той час.
У 1808 р., у роботі «Нова система філософії хімії», він робить подальші роз’яснення атомної теорії та атомних ваг, висловлюючи власне бачення того, як можна визначити хімічні елементи, ґрунтуючись на їхній атомній масі.
У 1810 р. Дальтон видає додаток до своєї книги «Нова система філософії хімії», в якому ретельно опрацьовує «атомну теорію будови речовини» та поняття «атомної ваги».
Основні роботи
У 1801 р. вчений виводить «закон Дальтона», також відомий як «закон парціального тиску Дальтона», який у наші дні широко застосовується аквалангістами для вимірювання рівня тиску на різних глибинах океану та його впливу на рівень споживання дихального газу та концентрації азоту.
Він вводить термін “дальтонізм” для визначення колірної сліпоти, який отримав свою назву від імені вченого. На цю тему Дальтон розмірковує у статті «Незвичайні факти щодо бачення квітів зі спостереженнями».
У вийшов друком у 1808 р. праці «Нова система філософії хімії», він розробляє «атомну теорію будови речовини» і стає першим ученим, що становив таблицю відносних атомних ваг. Ця теорія, що заклала основи подальших досліджень у цій галузі, актуальна й у час.
Нагороди та досягнення
У 1794 р. Дальтона обирають членом Манчестерського літературного та філософського суспільства. У 1800 р. вчений стає науковим секретарем товариства, і з 1817 р. очолює його.
Особисте життя та спадщина
Дальтон все життя залишався неодруженим, вів скромне життя і спілкувався лише з кількома друзями, що належали до групи квакерів.
У 1837 р. вчений переносить серцевий удар, за яким, через кілька років, буде ще один, внаслідок чого у нього з’являються проблеми з промовою.
Після третього удару, який наздогнав Дальтона у віці 77 років, він падає з ліжка, а через якийсь час служниця, яка принесла вченому чай, знаходить його мертвим.
Поховали Дальтона у Манчестерській ратуші.
На згадку про його наукові досягнення, багато хіміків і біохіміків користуються позасистемною одиницею виміру «дальтон», що є атомною одиницею маси.
Цікаві факти
Коли Дальтон був ще живий, у Манчестерській ратуші йому було споруджено велику статую. Таким чином, він став, мабуть, єдиним ученим, пам’ятник якому було поставлено ще за життя.