Біографія Вальтера Скотта
Вальтер Скотт (1771-1832) – шотландський поет, прозаїк, історик, адвокат. Став одним із перших, хто подарував світові жанр історичного роману. Твори шотландського літератора були перекладені багатьма мовами світу. Вальтера Скотта, біографія якого обов’язкова до вивчення за шкільною програмою, часто називають батьком англійської літератури. Цікаві факти з життя та творчості романіста дозволять самостійно скласти його історичний портрет.
Ранні роки
Майбутній письменник народився 15 серпня 1771 року в столиці Шотландії, Единбурзі, в заможній сім’ї юриста і дочки професора медицини. Батьки Вальтера були людьми релігійними та виховували 13 дітей, з яких вижити вдалося лише шістьом.
Дитинство Вальтера було затьмарене важким захворюванням паралічем. Батьки відчайдушно виборювали здоров’я дитини: консультувалися з найкращими лікарями, регулярно вивозили сина на курорти. Хвороба відступила, але її наслідки Скотт відчував протягом усього життя: втративши рухливість правої ноги, він назавжди залишився кульгавим.
У семирічному віці Вальтера віддали на навчання до школи, яку він не міг терпіти. Рятувала хлопчика лише феноменальна пам’ять та прагнення самоосвіти. Він був великим бешкетником і серед однолітків мав славу чудового оповідача. Захопившись альпінізмом, Вальтер зміг значно зміцніти фізично.
У віці 12 років Вальтер вступив до коледжу, але не зміг продовжити навчання через хворобу. Через 2 роки він пішов стопами батька, ставши учнем у його адвокатській конторі.
У 1792 році на настійну вимогу батьків Вальтер склав іспити в університеті і отримав право працювати адвокатом.
Початок кар’єри
Перші роки адвокатської практики Скотт провів у подорожах країною. Він провів їх з великою користю, збираючи народні легенди та балади та героях. У цей період Скотт захопився німецькою поезією і навіть анонімно опублікував переклади німецької балади Бюргера “Ленора” та драми Гете “Гец фон Берліхінген”.
Вальтер Скотт ставився до твори як до хобі та приємної розваги і не бачив у літературі найголовнішу справу свого життя. Писав Скотт для себе і ніколи не прагнув слави і загального визнання.
Вальтер Скотт багато часу присвячував юридичній, політичній та громадській діяльності. З 1806 працював секретарем сесійного суду, був заступником шерифа. Як постійний член консервативної партії, Скотт протягом 12 років обіймав посаду президента Единбурзького королівського товариства. При вивченні короткої біографії Вальтера Скотта варто відзначити, що одним із захоплень письменника був антикваріат, і в 1827-1829 роках він був віце-президентом Товариства антикварів Шотландії.
Літературна діяльність
1808 року Вальтер Скотт написав роман у віршах «Марміон», ставши новатором у літературних колах. Проте його творчий експеримент припав не до смаку критикам, які рознесли твір у пух і порох.
Ця невдача не зупинила Скотта, який через кілька років опублікував два нові твори: «Два озера» та «Рокбі». Вони були тепло прийняті читачами, і за письменником закріпилася слава фундатора нового жанру – історичної поеми. Йому вдавалося органічно змішувати метушню та вигадку, а долі його героїв перебували у прямій залежності від впливу історичної епохи.
Одним із найпопулярніших творів Скотта став роман «Айвенго», в якому автор відбив події англійської історії. Не меншої популярності заслужили й інші твори автора: «Квентін Дорвард», «Життя Наполеона Бонапарта», «Аббат», «Пуритани» та інші. Надалі багато поколінь письменників черпали натхнення в історичних романах Вальтера Скотта.
Особисте життя
Зазнавши гіркоту нерозділеного кохання в юності, в 1796 Вальтер Скотт одружився на Шарлотті Карпентер, що подарувала письменнику чотирьох дітей.
Скотт не любив пишні прийоми і гучні розваги, і, незважаючи на велику популярність, вважав за краще проводити вільний час у родинному колі.
В останні роки життя здоров’я письменника стало різко погіршуватися, і він пережив 3 апоплексичні удари. Помер Вальтер Скотт 21 вересня 1832 року. Причиною смерті став інфаркт.