В’язкість (ще називають внутрішнім тертям) – властивість текучих тіл (рідин і газів) сопротівлятся переміщенню однієї їх частини щодо іншої під дією зовнішніх сил.
Кількісно в’язкість визначається величиною дотичній сили, яка повинна бути додана до одиниці площі зрушуваної шару, щоб підтримувати в цьому шарі ламінарний плин з постійною швидкістю відносного зсуву, що дорівнює одиниці.