У середньовічній Європі для лікування уражених чумою наймали спеціальних
чумних докторів, які носили захисний комплект з шкіряного плаща,
рукавичок, черевик і капелюхи. Найпомітнішою деталлю їх костюма була маска з
дзьобом на зразок пташиного. У нього закладали речовини з сильними
запахами – сушені квіти і трави, спеції, камфору або губку з оцтом,
так як вважалося, що чума передається саме через погані «міазми»,
які слід було заглушити.