Коли у орбітальних станцій, супутників та інших космічних апаратів закінчується термін експлуатації, існує два варіанти розвитку подій. Якщо об’єкт був розташований на високій орбіті (це можуть бути геостаціонарні супутники, які нерухомі відносно Землі), його простіше відправити на «орбіту поховання». Вона знаходиться в зоні, в якій ймовірність зіткнення об’єктів, що виробили свій ресурс, з іншими апаратами мінімальна – на 200 кілометрів вище геостаціонарної орбіти. А ось космічні кораблі, що працюють близько до Землі, доцільніше спалити в атмосфері або ж, якщо вони масивні, затопити в Точці Немо.
Власне, Точка Немо – це і є кладовище космічних кораблів, найвіддаленіше від суші місце на планеті. Знаходиться воно в 2688 кілометрів від островів Дюси, Моту-Нуї і Маєр. Причому найближчий острів, на якому живуть люди, Піткерн, знаходиться ще далі – в 470 кілометрах від острова Дюси. Як ви розумієте, вибрано таке місце для «поховання» космічних кораблів було по простій причині – щоб уникнути людських жертв і яких-небудь руйнувань. Знаходження морських суден в цій зоні теж заборонено.