Фізик розповів, як йому вдалося сфотографувати одиночний атом

На цій фотографії ми бачимо не реальний атом, а його оптичну проекцію, породжену тим, що камера була в повному обсязі сфокусована і витримка була надмірно великий. Це можна порівняти з тим, як виглядають зірки на нічному небі – вони здаються нам великими і яскравими, але їх реальні фізичні розміри насправді набагато скромніше. Ми їх бачимо такими через те, що зображення “розпливається” – наші очі просто не володіють досить високою роздільною здатністю.
Як розповідає Недлінджер, він отримав цю фотографію практично випадково – спочатку він проводив експерименти в одній з фізичних лабораторій Оксфорда, працюючи над своєю дисертацією.
Вивчаючи поведінку одиночних атомів, заточених всередині електричної іонної пастки, британський фізик задумався про те, чи не можна використовувати подібні прилади для демонстрації зв’язку між макросвітом, чиїм поведінкою керують класичні закони фізики, і мікросвітом, де панує квантова механіка. Учений з’ясував, як це можна зробити, звернувши увагу на те, що подібний атом буде виробляти досить яскравий і широкий промінь світла, якщо його опромінювати короткими, але сильними пучками лазерного випромінювання. Цей промінь, як показали його розрахунки, буде помітний навіть для звичайної цифрової камери, якщо витримка буде досить довгою. Як визнає учений, це, швидше за все, не перша фотографія одиночного атома, проте він радий, що його робота привернула увагу і наукового співтовариства, і простих людей.