Галілей використовував похилу площину з гладкою канавкою посередині, по якій скочувалися латунні кулі. За водним годинах він засікав певний інтервал часу і фіксував відстані, які за цей час долали кулі. Галілей з’ясував, що якщо час збільшити в два рази, то кулі проїдуться в чотири рази далі (тобто залежність квадратична). Це спростовувало думку Аристотеля, що швидкість куль буде постійною.