Біографія Зощенка
Михайло Михайлович Зощенко (1894-1958) відомий як письменник, сценарист та драматург, основа його творчого методу – гостра сатира. Займався перекладами. Найкоротше з біографії Зощенка викладено в цій статті.
Дитячі та юнацькі роки
Народився від 28 липня (9 серпня) 1894 року у Пітері. Зощенко для дітей початкових класів розповідає, що його батьки були дворянами, а мати до заміжжя грала в театрі. Крім того, вона писала дитячі оповідання.
Проте забезпечена сім’я не була батько заробляв на життя своїм талантом художника, але виходило трохи сина вивчили в гімназії, яку він закінчив у 1913 році, а ось на університет вже не вистачило він був відрахований за несплату. Зощенко почав заробляти досить рано, присвячуючи літні канікули роботі контролера на залізниці.
Почалася війна і молодого чоловіка призвали до армії. Воювати йому особливо не хотілося, але чотири бойові нагороди він все одно одержав і навіть повернувся на фронт після того, як його списали в запас.
А потім була революція 1917 року та можливість виїхати з Архангельська, де він служив комендантом поштамту, до Франції. Зощенко відмовився від неї.
Коротка біографія Зощенко вказує, що за свою юність письменник змінив близько 15 професій, служив у Червоній армії та до 1919 року став телефоністом.
Літературна діяльність
Писати він почав ще восьмирічний хлопчик спочатку це були вірші, потім розповіді. Вже в 13 років він став автором оповідання Пальто першого з багатьох, написаних під враженням від негараздів у сім’ї та складного дитинства.
Вже багато пізніше, працюючи телефоністом, він одночасно відвідує літературну студію Корнея Чуковського, який уже тоді писав для дітей сьогодні його твори вивчають у 3-4 класі. Чуковський високо цінував гумористичні оповідання молодого автора, але особиста зустріч здивувала його: Зощенко виявився дуже сумною людиною.
У студії Михайло Михайлович познайомився з Веніаміном Каверіним та іншими письменниками, які стали кістяком Серапіонових братів.
Ця літературна група виступала за те, щоб творчість була вільною від політики.
Зощенко Михайло Михайлович став популярним дуже швидко його книги видаються та перевидаються (за двадцять п’ять років, з 1922 року, кількість перевидань досягла сотні), а фрази стають крилатими. Зеніт слави припав на 20-ті роки, коли його творчістю захопився сам Максим Горький.
У тридцяті роки ситуація дещо змінюється після поїздки на Біломорканал він пише похмуру історію одного життя, ще до цього його Листи до письменника викликали хвилю обурення, а одну з п’єс зняли з репертуару. Поступово він занурюється у депресію.
У цей час письменник захопився психіатрією. Він написав Повернену молодість і Блакитну книгу, але якщо у психологів, особливо зарубіжних, вони викликали живий інтерес, то серед письменників знову критику.
Після цього Зощенко пише, в основному, дитячі оповідання, а по закінченні війни сценарії до фільмів та вистав. Але гоніння на письменника продовжуються, його твори критикує сам Йосип Сталін. Поступово письменник згасає і 1958 року його не стало.
Особисте життя
Письменник був одружений. Його дружина Віра Кербіць-Кербицька підтримувала Зощенка після смерті матері та подарувала єдиного сина Валерія.
Але цікавим фактом із життя Зощенка є те, що він був невірним чоловіком. У його житті було ще одне кохання Лідія Чалова, яку Зощенко продовжував любити навіть після розлучення.
Однак у найскладніші роки його життя, особливо останні, Михайла Зощенка продовжувала підтримувати саме законна дружина, яку згодом поховали поряд із письменником.