Біографія Михайла Шолохова
Михайло Олександрович Шолохов (1905–1984 рр.) – радянський письменник, володар Нобелівської премії у галузі літератури, автор таких відомих творів, як «Тихий Дон» та «Піднята цілина». Був нагороджений Нобелівської премією у сфері літератури, його твори друкувалися у СРСР, а й у зарубіжжі.
Ранні роки
Народився Михайло Шолохов 11 (24) травня 1905 року на хуторі Кружилін (нині Ростовська обл.) у сім’ї службовця торгового підприємства.
У біографії Шолохова слід зазначити, що першу освіту майбутній письменник здобув у Москві в роки Першої світової війни. Потім він навчався у гімназії у Воронезькій губернії у місті Богучар. Приїхавши до Москви для продовження освіти і не вступивши на курси робітфаку, змушений був змінити багато робочих спеціальностей, щоб прогодуватися. Водночас у житті Михайла Шолохова завжди був час для самоосвіти.
Початок літературного шляху
Вперше його твори було надруковано у 1923 році. Творчість у житті Шолохова завжди займала важливу роль. Після видань фейлетонів у газетах письменник публікує свої розповіді у журналах. У 1924 році в газеті «Молодий ленінець» опубліковано перше оповідання з циклу донських оповідань Шолохова – «Батьківщина». Пізніше всі оповідання цього циклу були об’єднані в три збірки: «Донські оповідання»(1926 р.), «Лазоровий степ» (1926 р.) і «Про Колчак, кропиву та інше» (1927 р.).
Розквіт творчості
Широку популярність Шолохову принесло твір про донських козаків за часів революції та війни – роман «Тихий Дон» (1928–1932 рр.). Ця епопея з часом стала популярна не тільки в СРСР, але і в Європі, Азії, була перекладена багатьма мовами.
Ще одним відомим романом М. Шолохова є «Піднята цілина» (1932–1959 рр.). Цей роман у двох томах про часи колективізації у 1960 році отримав Ленінську премію.
З 1941 по 1945 Шолохов працював військовим кореспондентом. За цей час він написав та опублікував кілька оповідань, нарисів («Наука ненависті» (1942 р.), «На Дону», «Козаки» та інші).
Відомими творами Шолохова також є оповідання «Доля людини» (1956), незакінчений роман «Вони боролися за Батьківщину» (1942-1944 р., 1949, 1969).
Варто відзначити, що важливою подією в біографії Михайла Шолохова в 1965 було отримання Нобелівської премії з літератури за роман-епопею «Тихий Дон».
Останні роки життя
З 60-х років Шолохов практично перестав займатися літературою, любив приділяти час полюванню та рибалці. Усі свої нагороди передав на благодійність (побудову нових шкіл).
Помер письменник 21 лютого 1984 року від раку і був похований у дворі свого будинку у станиці Вешенській на березі річки Дон.
Цікаві факти
Коли Шолохов прийшов свататися до однієї з дочок П. Я. Громославського, колишній козачий отаман запропонував узяти за дружину іншу його дочку – старшу Марію. У 1924 році вони одружилися. У шлюбі вони прожили 60 років, у сім’ї народилося четверо дітей.
Шолохов був єдиним радянським письменником, який отримав Нобелівську премію зі схвалення чинної влади. Його називали “улюбленцем Сталіна”, хоча Шолохов – один з небагатьох, хто не боявся говорити вождеві правду.
Навколо імені Шолохова періодично виринала проблема авторства його творів. Після появи роману «Тихий дон» постало питання: як такий молодий письменник за такий короткий період зміг створити такий об’ємний твір. За розпорядженням Йосипа Сталіна навіть було створено комісію, яка, вивчивши рукопис письменника, підтвердила його авторство.
1958 року на Нобелівську премію в галузі літератури разом із Шолоховим висувався Борис Пастернак, який і став володарем цьогорічної премії.