Біографія Жуковського
Василь Андрійович Жуковський (1783-1852 рр.) – Російський поет, академік, перекладач. Його балада «Людмила» стала першим твором у напрямі романтизм у російській літературі: Жуковський став основоположником цього напряму у Росії. Навчав дружину майбутнього імператора Миколи I, Олександра, російської мови, також був вихователем юного Олександра II.
Ранні роки
Народився Василь Жуковський 29 січня (9 лютого) 1783 року в селі Мішенському Тульській губернії. Він був незаконнонародженим сином поміщика А. І. Буніна. Отримав нове прізвище після усиновлення хресним – бідним білоруським дворянином Андрієм Григоровичем Жуковським.
Освіта та творчість
У біографії Жуковського стоїть перша освіта, яка була здобута поетом у сім’ї Буніних. Потім він навчався у приватному пансіоні, Тульському народному училищі, у сестри В. Юшкової. Захоплювався сентименталізмом, на цьому ґрунті познайомився з Миколою Карамзіним.
Перші вірші Жуковського було написано під час навчання у пансіоні при університеті м. Москви. Творчість Жуковського тих часів сповнена сентименталізмом, романтизмом (балади «Людмила»(1808 р.), «Кассандра»(1809 р.), «Світлана»(1808–1812 рр.)).
У 1805–1806 роках письменник працював у «Віснику Європи», а у 1808–1809 роках був його редактором. У цей час поезія Жуковського розквітає та досягає свого піку.
Після початку війни 1812 Жуковський прийняв бік опозиції. Військові події відбиті у його творах «Імператору Олександру», «Співак у таборі російських воїнів». Остання принесло письменнику популярність.
У 1815 році Жуковський був учасником літературного товариства Арзамас. В цей же час розпочинає придворну службу, яка тривала 25 років. Десятиліття з 1810 по 1820 вважається розквітом творчості Василя Андрійовича Жуковського. Найвідоміші його твори були написані в ті часи: балади «Еолова арфа», «Дванадцять сплячих дів», багато віршів, перекладів.
Аналіз віршів Жуковського розкриває велику тематичну різноманітність, особливості стилю поета. Значним надбанням є переклади Жуковського «Рустем і Зораб» (1849), «Одіссея» (1848-1849), «Наль і Дамаянті» (1844).
Жуковський був добре знайомий з багатьма відомими особистостями, у тому числі можна назвати імператора Миколи I, Олександра II, Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя.
Особисте життя
У 58 років Жуковський одружився з 20-річною дочкою його друга живописця Рейтерна – Єлизавети. Після 12 років він жив у своїх нових родичів у Німеччині, аж до смерті. У нього було двоє дітей – Павло (1844) та Олександра (1842).
Смерть письменника
Помер Жуковський 12 (24 квітня) 1852 року у Баден-Бадені. Тіло письменника перевезли до Росії та поховали у Санкт-Петербурзі.