Жан-Поль Марат (1743-1793) – політичний діяч епохи Великої французької революції, журналіст. Лікар. Ж. П. Марат увійшов в історію як «друг народу», тому що всіляко відстоював інтереси паризької бідноти, займався їхньою просвітою. Автор політичної книги «Ланцюга рабства», де критикував існуючий деспотичний державний устрій.
Юні роки
Жан-Поль Марат народився 24 травня 1743 року у Швейцарії у багатодітному релігійному сімействі. Батько, який був досить відомим лікарем, намагався дати дітям гарну освіту.
Жан-Поль мріяв піти стопами батька і також стати лікарем. Однак перш ніж здійснити мрію, йому довелося пережити чимало тягарів та поневірянь. Рано втративши обох батьків, юнак був змушений залишити рідне місто та самостійно заробляти на життя.
У Парижі Жан-Полю вдалося вступити на медичний факультет, проте диплом про освіту він так і не отримав. У 1765 році молодий чоловік вирушив до Лондона, щоб лікувати бідняків та робітників. У столиці він завів дружбу з письменниками, музикантами, художниками і невдовзі завдяки своєму красномовству та енергії став популярною особистістю в інтелектуальних колах.
Просвітницька діяльність
У 1774 році Жан-Поль Марат опублікував свою першу політичну книгу «Ланцюга рабства», в якій він відкрито критикував деспотизм ладу. Саме тоді громадськість уперше дізналася, хто такий Марат і які ідеї він намагається донести.
Далі був «План кримінального законодавства», в якому Марат обґрунтував право бідних верств населення на боротьбу проти гнобителів, пропонував ідею збройного повстання.
В 1789 Маратом був написаний проект «Декларації прав людини і громадянина», почала видаватися газета «Друг народу», яка завоювала велику популярність у народі. У своїх статтях Жан-Поль Марат пропонував цілу програму соціальних перетворень на користь простого народу. Він прагнув доносити важливу політичну інформацію до народних низів, робити їх грамотнішими, освіченими.
Велика французька революція
У біографії Жан-Поля Марата велике значення мала Велика французька революція. Найважливішою справою свого життя Марат вважав служіння народу, і з початком революційних подій його діяльність була спрямована на допомогу повсталим біднякам.
Після розстрілу мирних демонстрантів у липні 1791 Марат став закликати народ до повалення короля. Через рік відбулося масове повстання, яке знищило монархію у Франції. Король Людовик XVI був заарештований і відданий суду.
У повідомленні про Жан-Поле Марат важливо згадати, що будучи одним з вождів якобінців, Марат рішуче виступав проти політики жирондистів і вів безперервну боротьбу з ними. Разом з Робесп’єром та іншими якобінськими вождями він керував підготовкою повстання у червні 1793 року, внаслідок якого було повалено контрреволюційну владу жирондистів.
Останні дні
При вивченні короткої біографії Жан-Поль Марата варто відзначити, що захоплення політикою не давало йому можливість влаштувати особисте життя. Останні роки життя він дуже страждав від рідкісних хвороб шкіри, якими заразився під час лікування англійських волоцюг. Щоб якось полегшити свої муки, він багато часу проводив у ванні, де й зустрів свою смерть: 13 липня 1793 Жан-Поль Марат був заколоти затятою шанувальницею жирондистів, дворянкою Шарлоттою Корді.