Біографія Засекіна Григорія
Засекін Григорій Осипович (близько 1550-1597) – князь, державний діяч, зусиллями якого в XVI столітті кордони Російської держави істотно розширилися на сході. Увійшов в історію як перший воєвода і батько-засновник російських фортець на Волзі, що згодом стали величезними мегаполісами: Самари, Саратова, Переволока (Волгограда). Григорій Засекін, біографія якого буде корисна для дітей при вивченні історії, зробив великий внесок у розвиток і зміцнення Росії.
Ранні роки
Точна дата народження князя Засекіна невідома, але серед істориків прийнято вважати, що він народився приблизно в 1550 році. Григорій Йосипович належав до стародавнього князівського роду Ярославських-Засекиних. Його батько, Йосип Васильович, за мірками того часу вважався небагатою людиною.
У XVI столітті сини дворянських сімейств рано розпочинали військову службу. Не став винятком і Григорій Засєкін, який розпочав військові обов’язки у віці 15 років. На початку 1570-х років у розрядних книгах стали з’являтися відомості про Григорія Засекіна як про «осадового голови» — одного з керівників гарнізону фортеці під час її облоги.
Служив Григорій Засєкін на західних кордонах Російського царства, де звичайною справою були регулярні воєнні конфлікти. Під час російсько-шведської війни 1570–1595 років князь Засекін служив у фортеці Корела, потім у фортеці Горішок. У результаті молодий князь набув великого досвіду служби в різних сильних фортецях, який надалі йому дуже став у нагоді.
Фортеця Самара
У 1580-х роках Григорій Йосипович Засекін став, власне, єдиним повноважним представником інтересів Російського царства на величезних територіях Поволжя. Відповідальність була дуже великою, але князь виправдав усі покладені нею надії.
Так, у 1586 році неподалік гирла річки Самари їм була побудована Самарська фортеця. Вона являла собою укріплення з двох паралельних зроблених з колод стін, простір між якими було заповнене землею і камінням. Самарська фортеця мала 8 веж, з яких 4 були проїзними – мали ворота. З висоти цих веж добре проглядався засамарський степ і Волга. Фортеця була оточена частоколом із загостреного 3-метрового колод.
У XVI столітті подібна споруда була абсолютно неприступною і служила надійним захистом від кочових племен. Поява фортеці викликала серйозне занепокоєння серед ногайців – місцевих кочівників. Ногайські князі неодноразово робили спроби знищити фортецю Самару, але завдяки вдало обраному місцю вона жодного разу не опинилась під владою загарбників.
Подальша служба
Наприкінці 1580-х років Григорій Йосипович закріпив владу Російського царства на Поволжі, збудувавши ще дві потужні фортеці. Влітку 1589 року він звів фортецю Переволоку на стратегічно важливій ділянці між Волгою та Доном. Згодом вона виросла у велике місто, яке у різні історичні епохи мало різні назви — Царицин, Сталінград, Волгоград. Через рік Засекіним була побудована Саратовська фортеця.
Те, що зробив князь Засекін за 5 років служби на Волзі, мало велике значення для зміцнення позиції московської влади. Побудовані ним фортеці остаточно закріпили Волзький торговий шлях за Росією, а місцеві жителі перестали страждати від регулярних набігів степових кочівників.
Після своєї служби на Волзі Засекін допомагав грузинському цареві Олександру I, який приніс присягу Московській державі, вирішити конфлікт із правителем Дагестану, шамхалом Сурхаєм.
Особисте життя
Григорій Йосипович був останнім князем із давнього роду Засекіних. Жодних документальних даних про його можливу дружину чи дітей немає. Надалі жодна з дворянських родин не згадувала його як свого родича.
Помер князь Засекін у 1597 році, ймовірно, від раптової хвороби або отриманих ран.