Біографія Єсеніна
Сергій Олександрович Єсенін (1895-1925) – великий російський поет, представник новоселянського поетичного мистецтва та імажынізму в літературі. У різні періоди творчості у його віршах знаходили відображення соціал-демократичні ідеї, образи революції та Батьківщини, села та природи, любові та пошуку щастя.
Дитинство та освіта
Народився 21 вересня (3 жовтня) 1895 року у с. Константиново Рязанської губернії у сім’ї селянина.
У біографії Єсеніна важливо виділити, що освіта їм була здобута у місцевому земському училищі (1904–1909), потім до 1912 року – у класі церковно-парафіяльної школи. У 1913 році вступив до міського народного університету Шанявського в Москві.
Початок літературного шляху
Вперше вірші Сергія Єсеніна були опубліковані у 1914 році.
У Петрограді свої вірші Єсенін читає Олександру Блоку та інших поетів. Зближується із групою «новокрестянських поетів», і сам захоплюється цим напрямком. Після публікації перших збірок («Радуниця», 1916) поет отримав широку популярність.
У ліриці Єсенін психологічно підходить до опису пейзажів. Ще однією темою поезії Єсеніна є селянська Русь, любов до якої відчувається у багатьох його творах.
Починаючи з 1914 року Сергій Олександрович друкується в дитячих виданнях, пише вірші для дітей (вірші «Сиротка», 1914 р., «Побірушка», 1915 р., повість «Яр», 1916 р., «Казка про пастушеня Петі…», 1925 р.).
У цей час Єсенін приходить справжня популярність, його запрошують на різні поетичні зустрічі. Максим Горький писав: «Місто зустріло його з тим захопленням, як ненажера зустрічає суницю в січні. Його вірші почали хвалити, надмірно і нещиро, як уміють хвалити лицеміри та заздрісники».
У 1918-1920 роках Єсенін захоплюється імажинізмом, випускає збірки віршів: “Сповідь хулігана” (1921), “Трерядниця” (1921), “Вірші скандаліста” (1923), “Москва кабацька” (1924).
Особисте життя
Після знайомства з танцівницею Айседорою Дункан у 1921 році, Єсенін незабаром одружується з нею. До цього жив з А.Р.Ізрядновою (мав із нею сина Юрія), З.Н.Райх (син Костянтин, дочка Тетяна), Н.Вольпіної (син Олександр).
Після весілля з Дункан подорожував Європою, США. Їхній шлюб виявився стислим: у 1923 році пара розпалася, і Єсенін повернувся до Москви.
Останні роки життя та смерть
Надалі творчості Єсеніна дуже критично були описані російські лідери (1925, «Країна негідників»). Цього ж року у житті Єсеніна виходить видання «Русь Радянська».
Восени 1925 року поет одружується з онукою Л. Толстого – Софії Андріївні. Депресія, алкогольна залежність, тиск влади спричинив те, що нова дружина помістила Сергія в психоневрологічну лікарню.
Це чорна смуга у біографії Сергія Єсеніна, яка закінчується трагічно: втеча до Ленінграда і смерть. 28 грудня 1925 року настала смерть Єсеніна, його тіло знайшли повішеним у готелі «Англетер».
Цікаві факти
Єсенін був добре освічений, багато читав, проте не знав мов. Зі своєю дружиною Айседорою він не міг розмовляти англійською, а вона ледь розмовляла російською. Живучи за кордоном, з іноземцями він спілкувався за допомогою перекладача.
Єсенін став батьком досить рано – у віці 18 років. Першою дитиною від громадянського шлюбу з Ганною Ізрядновою став син Юрій, який був розстріляний за помилковим звинуваченням у замаху на життя Сталіна у 1937 році.
Ідейним літературним опонентом Єсеніна був, звичайно, Маяковський, який належав до футуристів. Поети могли публічно принижувати творчість один одного, проте кожен із них був високої думки про талант іншого.
Досі залишається нерозгаданою таємниця загибелі поета. Окрім версії самогубства існує також припущення про вбивство на політичному підґрунті, яке було інсценоване під самогубство.