Біографія Вільям Гарві
Вільям Гарвей (1578-1657) – відомий англійський лікар і дослідник природи XVII століття, анатом. Став першим медиком, який правильно описав властивості крові, значення роботи серця та загалом системний кровообіг. Вільям Гарвей, біографія якого є прикладом беззавітного служіння медицині, став основоположником ембріології та фізіології, вніс великий вклад у біологію.
Дитячі та юні роки
Вільям Гарвей народився 1 квітня 1578 року у Фолкстоні, графство Кент, Англія. Він був старшим із дев’яти дітей багатого купця, який згодом обіймав посаду мера.
У віці 10 років Вільям вступив до Королівської школи Кентербері, а через 5 років вступив до Королівського коледжу Кембриджського університету. Він одразу показав себе здібним учнем і того ж року отримав стипендію з медицини.
Крім класичних дисциплін Вільяма особливо цікавила філософія, і великий вплив на юнака зробили догмати натурфілософії Арістотеля.
Медицина
По закінченню освіти у 1602 році Гарвей отримав ступінь доктора медицини, яка, втім, не давала йому права займатися лікарською практикою. Приступити до роботи молодий лікар міг лише з ліцензією Колегії лікарів. Вільям благополучно склав усі іспити і був допущений до практики.
В 1609 Гарвей отримав посаду лікаря в лікарні Святого Варфоломія. Робота в цьому місці вважалася однією з найпрестижніших для практикуючого лікаря, і Вільям Гарві прослужив тут аж до 1643 року. Він сумлінно виконував свої обов’язки, незважаючи на те, що його практика в Лондоні постійно розширювалася.
В 1613 Вільям Гарвей був обраний наглядачем Колегії лікарів, а через два роки став лектором Ламліанських читань. У його завдання входило вичитування годинної лекції двічі на тиждень, щоб за шість років студенти, майбутні медики змогли пройти повний курс медицини, хірургії, анатомії. Цей обов’язок Гарвей виконував протягом 41 року.
Відкриття кровообігу
У 1628 році Гарвей опублікував свою працю “Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин”, в якому навів експериментальні докази на користь теорії кровообігу. На прикладі кровоносної системи вівці лікар зміг довести, що кров, пройшовши коло по замкнутому циклу, повертається до серця.
Це повідомлення викликало велике пожвавлення в медичному співтоваристві, оскільки раніше вважалося, що до серця щоразу надходить нова кров, що виробляється органами. Незважаючи на шквал критики, відкриття Гарвея було офіційно визнано ще за життя вченого.
Служба при дворі
У 1631 Вільям Гарвей став лейб-медиком короля Карла I. Монарх був у курсі дослідницької роботи Гарвея, і запропонував лікареві королівські угіддя для проведення експериментів. Для своєї роботи медик використав королівських оленів.
У короткій біографії Вільяма Гарвея важливо відзначити його внесок в ембріологію. У 1633 році Гарвей супроводжував Карла I до Шотландії. Там він досліджував Басс-Рок – популярне місце гніздування бакланів та інших птахів. У той період вченого цікавило питання ембріонального розвитку птахів та ссавців.
Дослідницька робота Гарві знайшла своє втілення в фундаментальній праці «Дослідження про зародження тварин». У ньому вчений стверджував, що першоосновою всіх тварин є яйце, і саме з яйця зароджуються всі організми. Дослідження Гарві в області ембріології дали потужний поштовх для розвитку практичного та теоретичного акушерства.
В 1654 Вільям Гарвей був обраний президентом Колегії лікарів, але був змушений відмовитися від цієї почесної посади через похилого віку. Старість Гарвей зустрів на самоті: він був одружений, але дітей у шлюбі не було.
Помер Вільям Гарві 3 червня 1657 року у віці 79 років.