Біографія Віктора Васнєцова
Віктор Михайлович Васнєцов (1848–1926 рр.) – знаменитий російський художник. Цей непересічний художник прикрасив скарбницю вітчизняного мистецтва полотнами на історичні та фольклорні мотиви. Васнєцов також відомий тим, що розписував храми у різних містах Росії.
Дитинство і юність
Васнєцов Віктор Михайлович народився 3 [15] травня 1848 року в селі Лоп’ял Вятської губернії в сім’ї священика. Зважаючи на своє походження, освіта майбутній живописець отримав у духовному училищі, а пізніше продовжив його в духовній семінарії. Під час навчання обдарований юнак став брати уроки малювання у гімназичного вчителя Н. Г. Чернишова. Наявність здібностей до малювання відзначив навіть батько Віктора та дозволив йому залишити навчання у семінарії на останньому курсі для вступу до Петербурзької академії мистецтв. Там був повністю сформований і відточений стиль художника, основи якого було закладено ще школі мистецтв, де юнак навчався в І. М. Крамського.
Початок творчого шляху
Ще під час навчання у академії картини молодого художника Васнєцова почали експонуватися. Вперше вони були представлені в 1869 спочатку в Академії, а пізніше і в інших галереях завдяки співпраці художника з товариством пересувних виставок. Вже ранній творчості був помітний авторський почерк художника та її схильність до стилю модерну.
Особливості творчості
З 1893 року, як свідчить коротка біографія Васнєцова, він стає дійсним членом Академії мистецтв Росії. Також він співпрацював із Союзом російського народу, беручи участь в ілюструванні монархічних видань, найбільш відомим з яких є «Книга російської скорботи».
На ранньому етапі творчості Віктора Михайловича відзначається шукання сюжетів та мотивів. Його раннім картинам властиві побутові сюжети, що позначилися на полотнах «Військова телеграма», «Балагани у Парижі», «З квартири на квартиру», «Книжкова лавочка».
Коло творчих інтересів видатного художника складали історичні, фольклорні, а згодом і релігійні теми. Одним із найзнаменитіших полотен великого російського живописця є картини за мотивами билин та творів для дітей: «Богатирі», «Оленка», «Іван-Царевич на Сірому вовку», «Кощій Безсмертний», «Бій Добрині Микитовича з семиголовим Змієм Гориничем».
Релігійна тематика спадщини Васнецова позначилася на зразках настінного живопису у Володимирському соборі Києві, храмі Воскресіння (Спаса-На-Крові) у Санкт-Петербурзі, храму Різдва Іоанна Предтечі на Пресні. Талант Васнецова проявився у створенні картин і настінного живопису храмах і соборах, а й у створенні проектів архітектурних споруд, зокрема, особняка І. Є. Цвєткова, прибудови головного входу зали до будівлі Третьяковської галереї, собору Святого Олександра Невського у Москві інших будівель.
Смерть. Пам’яті художника
Творча спадщина великого російського художника Васнецова, біографія, якого обривається 23 липня 1926 року у Москві, займає вагоме місце історія національного художнього мистецтва. Пам’ять про художника зберігається завдяки відкриттю та функціонуванню чотирьох музеїв: у Москві, у Санкт-Петербурзі, у Кірові та селі Рябово Кіровської області. В останньому також знаходиться пам’ятник Віктору та Аполлінарію Васнєцова – видатним діячам російського художнього мистецтва.