Біографія Віктора Цоя
Віктор Робертович Цой (1962-1990 рр.) – Радянський музикант, кіноактор, художник, автор пісень. Засновник та лідер рок-групи «Кіно», який став кумиром покоління “перебудови”. Творчість цього музиканта залишила глибокий слід у радянській, а згодом російській культурі. Біографія Віктора Цоя була сповнена яскравих моментів, але трагічно перервалася, коли співак був у розквіті років.
Дитинство і юність
Віктор Цой народився 21 червня 1962 року у Ленінграді у міжнародній сім’ї: батько, Роберт Максимович Цой, був корейцем, а мати, Валентина Василівна, — російської.
З ранніх років маленький Вітя з великим задоволенням малював і батьки відправили його вчитися в художню школу, де він робив успіхи. А ось у середній школі успіхи Віті були не такими вражаючими. Інтерес він виявляв лише до англійської мови, хоча у школі вивчав німецьку.
У п’ятому класі Цой зненацька став цікавитися музикою. Батьки купили йому гітару, і невдовзі майбутній музикант зібрав із товаришами свій перший гурт «Палата №6».
Після закінчення дев’ятого класу Цой вступив до Ленінградського художнього училища ім. Сєрова, щоб здобути професію художника-оформлювача. Однак найважливішим для нього були заняття музикою, які забирали весь час, і на другому курсі Цоя відрахували за неуспішність.
Спочатку Віктор працював на заводі, потім навчався тонкощам різьблення по дереву. Проте незабаром він зрозумів, що хоче пов’язати свою подальшу долю лише з музикою.
Творчий шлях
У 1981 році Цой разом з Олексієм Рибіним та Олегом Валінським створив групу «Гарін та Гіперболоїди», яка стрімко стала набирати популярності. Однак після відходу Валінського в армію група була перейменована в «Кіно», і вже 1982 року музиканти-початківці випустили свій дебютний альбом «45».
Нова назва гурту виявилася щасливою, і на музикантів обрушилася всесоюзна слава. Найпопулярнішими на той час композиціями стали «Алюмінієві огірки», «Тролейбус», «Електричка».
У 1983 році світ побачив другий альбом гурту під назвою «46». На хвилі успіху «Кіно» довелося на якийсь час припинити свою діяльність. Віктор Цой був призваний до лав Радянської армії, але йому вдалося уникнути термінової служби. Якщо коротко, Цой здійснив помилкову спробу суїциду, внаслідок чого потрапив до психіатричної лікарні. Вийшовши із лікарні, він знову повернувся до творчості.
Музика приносила Цою насолоду і самовираження, але не фінансову незалежність. Щоб зводити кінці з кінцями, відомий співак працював кочегаром у котельні «Камчатка». Так з’явилася назва третього альбому “Начальник Камчатки”. Слідом за ним було ще два альбоми: «Зірка на ім’я Сонце» та «Група крові», які в рекордні терміни стали неймовірно популярними.
Віктор Цой показав себе талановитим актором, знявшись у картинах «Голка», «Асса», і навіть отримав титул «Найкращого актора року» за версією журналу «Радянський екран» у 1989 році.
Особисте життя
В офіційному шлюбі Віктор Цой був один раз. Його дружиною стала Маріанна Родованська, яка подарувала музикантові сина Олександра. Щоб бути поруч із коханим чоловіком, Маріанна навіть покинула роботу і стала адміністратором гурту «Кіно».
На зйомках Аси Цой познайомився з асистентом режисера Наталією Разлоговою, заради якої покинув сім’ю. Проте музикант не встиг оформити розлучення з Маріанною та одружитися зі своєю новою обраницею. Спільних дітей із Наталією у Цоя немає.
Автокатастрофа
Віктор Цой пішов із життя 15 серпня 1990 року. Причиною смерті стала автомобільна аварія. Музикант розбився у ДТП, повертаючись додому з відпочинку у Прибалтиці. За фактом його автомобіль на великій швидкості врізався в пасажирський автобус. Згідно з офіційною версією виною всьому стало перевтому співака, який заснув за кермом.
Загибель лідера гурту «Кіно» стала справжнім потрясінням для багатьох його шанувальників. Багато фанати, не зумівши впоратися з болем втрати, наклали на себе руки.
19 серпня 1990 року в Санкт-Петербурзі відбувся похорон Віктора Цоя. Попрощатися з кумиром прийшли тисячі людей. І до сьогодні на могилі співака завжди лежать живі квіти та горять свічки.
Віктор Цой, біографія якого виявилася настільки трагічною, вплинув на розвиток вітчизняної рок-музики. Його творчість виявилася поза часом.