Біографія Ушинського
Костянтин Дмитрович Ушинський (1823 – 1871 рр.) – російський педагог, письменник, основоположник наукової педагогіки у Росії. Він доклав чимало зусиль, розробивши повноцінну педагогічну систему. У короткій біографії Ушинського виявилося місце не тільки для фундаментальних наукових праць, а й для дитячих оповідань та казок.
Дитячі та юні роки
Костянтин Ушинський народився 19 лютого (3 березня) 1823 року у Тулі, у ній офіцера Дмитра Григоровича Ушинського, учасника Вітчизняної війни 1812 року.
Мати хлопчика померла, коли йому виповнилося дванадцять років, проте вона встигла дати синові гарну домашню освіту та прищепити любов до наук. Після її смерті Костянтин був зарахований одразу до третього класу гімназії.
В 1840 Ушинський, закінчивши гімназію, вступив на юридичний факультет Московського університету, де викладали блискучі викладачі свого часу. Через чотири роки Костянтин Ушинський став кандидатом юриспруденції, однак вирішив залишитися в університеті для підготовки до професорського звання. Крім юриспруденції та філософії, юнак цікавився театром та літературою, його щиро хвилювали проблеми народної освіти.
Педагогічна кар’єра
У 1846 році Ушинський розпочав роботу в ярославському Демидівському ліцеї. Однак молодий викладач з ліберальними поглядами на навчальний процес не зміг порозумітися з керівництвом ліцею, і був змушений піти з посади. Протягом наступних півтора року, що Ушинський шукав собі нове місце, він заробляв життя перекладами іноземних статей. Незабаром він переїхав до Петербурга, де влаштувався дрібним чиновником.
У 1854 році Ушинський вступив на службу в Гатчинський Сирітський інститут, де викладав російську словесність, а згодом був призначений інспектором класів. Саме у той період Костянтин Дмитрович став писати статті на педагогічну тематику. Його перша робота “Про користь педагогічної літератури” мала великий успіх, і завдяки їй Ушинський став постійно співпрацювати з такими виданнями як “Журнал для виховання”, “Бібліотека для читання”, “Сучасник”.
Конфлікт у Смольному інституті
У 1859 році Костянтина Ушинського було запрошено на посаду інспектора класів у Смольний інститут. Він одразу з великим ентузіазмом почав займатися нововведеннями: ввів практику проведення педагогічних нарад, створив клас для підготовки майбутніх виховательок, але найголовніше – викорінив поділ учениць на міщан та благородних.
Ось тільки подібне новаторство далеко не всім припало до душі. Начальниця Смольного інституту звинуватила Ушинського у вільнодумстві, внаслідок чого він був змушений покинути інститут та вирушити вивчати шкільну справу за кордон. Костянтин Дмитрович побував у багатьох країнах – Франції, Бельгії, Швейцарії, Німеччині і скрізь записував свої спостереження. Зібравши пристойний матеріал, він написав книги «Дитячий світ» та «Рідне слово», а також посібник для вчителів та батьків.
Повернувшись до Росії після тривалої подорожі, Ушинський почав працювати над своєю головною книгою – «Людина як предмет виховання, досвід педагогічної антропології». Він встиг написати два томи, а третій так і лишився незакінченим.
Останні роки життя
У біографії Ушинського було місце і суспільної діяльності, до якої педагог пристрастився на схилі років. Він взяв участь в учительському з’їзді в Криму, побував у навчальних закладах Сімферополя, охоче спілкувався з учителями та учнями.
Крім того, Костянтин Дмитрович продовжував багато писати. Серед його останніх робіт – статті про недільні школи, про школи для дітей ремісників.
Після трагічної загибелі старшого сина Ушинський вирішив переїхати жити із сім’єю до Києва. Але насамперед йому необхідно було вирушити на лікування до Криму. Дорогою Костянтин Дмитрович дуже застудився, і помер 22 грудня 1870 (3 січня 1871) року в Одесі.
Ушинський зробив величезний внесок у розвиток педагогічної діяльності в Росії, і після смерті його ім’ям було названо багато навчальних закладів у країні.