Уляна Матвіївна Громова (1924-1943 рр.) – комсомолка, член штабу підпільної антифашистської комсомольської організації «Молода гвардія», Герой Радянського Союзу. Коротка біографія Уляни Громової допоможе краще дізнатися цю дівчину, зрозуміти мотиви її поведінки.
Дитячі та юнацькі роки
Уляна Громова народилася 3 січня 1924 року у селищі Першіймайка Краснодонського району. Уляна була наймолодшою з п’ятьох дітей Матвія та Мотрони Громових. Вона дуже добре навчалася у школі, щороку отримуючи похвальні грамоти. З усіх предметів Уляна особливо виділяла літературу, яку любила. Вона зачитувалася творами М. Ю. Лермонтова, Т. Г. Шевченка, А. М. Горького, Джека Лондона, і навіть вела спеціальний щоденник, куди записувала уподобані вирази з прочитаних книг.
У молодших класах Громова була піонеркою-активісткою, і в березні 1940 року вона з радістю вступила до лав комсомолу. Її першим комсомольським дорученням стала робота вожатої у піонерському таборі. Відповідальна дівчина успішно впоралася з ним. Вона ретельно готувалася до кожного збору, підбираючи дитячі оповідання та вірші, цікаві вирізки з журналів та газет.
Уляна Громова вчилася в десятому класі, коли почалася Велика Вітчизняна війна. На той час вона була вже зрілою, самостійною особистістю, з твердими уявленнями про обов’язок і честь.
Участь у «Молодій гвардії»
У липні 1942 року Ворошиловградська область була окупована німцями. Уляна не змогла евакуюватися разом з рештою мешканців Первомайки, оскільки у неї на руках була тяжко хвора мати.
Маючи твердий, рішучий характер, Уляна разом із однодумцями, Майєю Пелівановою та Анатолієм Поповим, організувала в рідному селищі патріотичну групу, до складу якої увійшла місцева молодь. У вересні 1942 року це угруповання влилося до лав підпільної антифашистської комсомольської організації «Молода гвардія».
У жовтні Уляна була обрана членом штабу червонодонського підпілля. Відважна дівчина складала та розповсюджувала антифашистські листівки, проводила агітацію серед місцевого населення, брала участь у підготовці бойових операцій, зборі медикаментів. Крім того, вона робила все можливе, щоб зривати плани окупантів щодо вербування молоді на роботу до Німеччини.
У ніч напередодні річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції Уляна Громова зробила відчайдушний вчинок, поставивши з Анатолієм Поповим червоний прапор на трубі шахти №1-біс в окупованому Краснодоні.
Арешт та розстріл
Коли в місті почалися масові арешти підпільників, Уляна не злякалася. Більше того, вона одразу кинулася на допомогу ув’язненим соратникам, розробляла план їхнього втечі. Однак незабаром Громова сама була заарештована. Це сталося 10 січня 1943 року через тиждень після того, як їй виповнилося дев’ятнадцять років.
Коли в гестапо дізналися, хто така Уляна Громова, його піддали найжахливішим тортурам: підвішували за волосся, відрізали груди, вирізали на спині п’ятикутну зірку, припікали тіло гартованим залізом і свіжі рани посипали сіллю. Однак Уляна залишалася вірною своїм принципам, і так і не дала своїм мучителям будь-які дані про роботу підпільників.
16 січня 1943 року Уляна Громова разом з іншими заарештованими членами «Молодої гвардії», пройшовши чергову серію тортур, була страчена німецькими загарбниками. Тіла молодогвардійців було кинуто до 58-метрового шурфу шахти №5.
Подвиг Уляни Громової не залишився не поміченим: вона була посмертно удостоєна звання Героя Радянського Союзу, і похована з військовими почестями в братській могилі героїв-антифашистів на центральній площі Краснодона, де було споруджено меморіал «Молода гвардія».