Біографія Любов Шевцова
Любов Григорівна Шевцова (1924-1943) – комсомолка, член штабу підпільної антифашистської організації «Молода гвардія». Біографія Любові Шевцової примітна відвагою юної комсомолки та її подвигом, за який дівчина була посмертно нагороджена званням Героя Радянського Союзу.
Дитячі та юні роки
Люба Шевцова народилася 8 вересня 1924 року в невеликому селищі Ізварине Краснодонського району. Через три роки сімейство Шевцових влаштувалося в Краснодоні. Люба була єдиною дитиною в сім’ї, і батьки не могли не натішитися активною, жвавою дочкою, яка чудово навчалася у школі, займалася у спортивних секціях, брала участь у художній самодіяльності.
Маючи веселу, життєрадісну вдачу, Люба мріяла стати артисткою після закінчення школи. Проте її планам не судилося збутися – вибухнула війна. Як і багато її однолітків, небайдужі до того, що відбувається в країні, Люба вирішила зробити свій внесок у спільну справу. Вона закінчила курси медсестер, після чого одразу приступила до роботи у Краснодонському шпиталі.
Підпільна діяльність
У лютому 1942 року Любов Шевцова вступила до лав комсомолу, і через два місяці за рекомендацією вступила до Ворошиловградської школи підготовки партизанів та підпільників, де здобула спеціальність радистки.
Після закінчення школи здібну дівчину залишили для зв’язку в одній із підпільних груп. Вона мала передавати до центру розвіддані, які їй приносили підпільники. У серпні 1942 року в результаті провалу явочної квартири Люба опинилася на волосинку від арешту. Так і не зумівши зв’язатися з керівником підпільної групи, вона вирушила до Краснодона.
“Молода гвардія”
У Краснодоні активна та вже досить досвідчена підпільниця Шевцова швидко встановила зв’язок із молодіжною підпільною організацією під назвою «Молодіжна гвардія». Люба відразу влилася до лав червонодонського підпілля, і незабаром стала членом штабу.
Шевцова займалася розвідувальною роботою, розповсюджувала листівки, діставала медикаменти. У грудні 1942 року вона разом із двома іншими членами «Молодої гвардії», Сергієм Тюленіним та Віктором Лук’янченком, підпалила біржу праці. Після цього вона, як ні в чому не бувало, повернулася до клубу, де розважала німецьких офіцерів своїм співом та танцями – так відважна дівчина відволікала їхню увагу від пожежі на біржі. Подвиг Любові Шевцової та її товаришів врятував близько двох тисяч юнаків та дівчат від угону до Німеччини.
У вересні 1942 року був заарештований один із членів підпільної групи. Поліція не змогла довести його зв’язок із радянською розвідкою, але Любе залишатися у Ворошиловграді стало небезпечно. Вона залишила місто, проте почуття обов’язку змусило її повернутися: ризикуючи життям, дівчина спробувала забрати з собою рацію, але на той час вона вже була знищена керівником групи.
Арешт та розстріл
Німці давно шукали Любу Шевцову, знаючи, що вона була радисткою-підпільницею і могла передати їм важливу інформацію. 8 січня 1943 року їм вдалося заарештувати Любу. Її намагали особливо довго і болісно в надії вивідати цінні секретні шифри та явки, проте так нічого не добилися від стійкої духом дівчини.
31 січня 1943 року Любу Шевцову доставили до міста Ровеньки до окружної жандармерії разом з іншими пійманими членами «Молодої гвардії». Катування молодих підпільників тривали до 9 лютого, після чого їх вивезли до Гримучого лісу на околиці міста і розстріляли.
13 вересня 1943 року Любов Григорівна Шевцова посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Поховали відважну комсомолку в братській могилі жертв нацизму, що знаходиться у сквері імені «Молодої гвардії» міста Ровеньки.