Біографія Тютчева
Федір Іванович Тютчев (1803-1873 рр.) – Відомий російський поет, дипломат і публіцист. Автор понад 400 віршів. Одна з головних тем у творчості поета — тема природи, найвідоміші вірші — «Весняні води» та «Весняна гроза». Федір Іванович також писав любовну лірику, торкався також політичних тем.
Ранні роки
Народився Федір Іванович Тютчев 23 листопада (5 грудня) 1803 року у садибі Овстуг Орловської губернії.
Важливою деталлю в біографії Тютчева є те, що початкова освіта була здобута вдома. Він вивчав поезію Стародавнього Риму та латинь. Потім він навчався в університеті Москви на відділенні словесності.
Закінчивши університет у 1821 році, починає працювати у Колегії закордонних справ. Як дипломат вирушає до Мюнхена. Згодом поет проводить за кордоном 22 роки. Там же було зустрінуте велике і найголовніше в житті Тютчева любов – Елеонора Петерсон. У шлюбі у них народилося троє дочок.
Початок літературного шляху
Перший період у творчості Тютчева посідає 1810–1820 роки. Тоді були написані юнацькі вірші, дуже архаїчні та схожі на поезію минулого століття.
Другий період творчості письменника (20-ті – 40-ті роки) характеризується використанням форм європейського романтизму та російської лірики. Його поезія у цей період стає оригінальнішою.
Повернення до Росії
А 1844 року Тютчев повернувся до Росії. З 1848 займає посаду старшого цензора в міністерстві закордонних справ. Водночас бере активну участь у гуртку Бєлінського, учасниками якого також були Іван Тургенєв, Микола Некрасов, Іван Гончаров та інші.
Третім періодом його творчості стали 50-ті – початок 70-х років. Вірші Тютчева у період не виходять у друк, а твори свої він пише переважно на політичну тематику.
Біографія Федора Тютчева наприкінці 1860-х була невдалою як у особистому житті, і у творчої. Збірник лірики Тютчева, що вийшов у 1868 році, коротко кажучи, не отримав великої популярності.
Смерть та спадщина
Біди зламали його, здоров’я погіршилося, а 15 липня 1873 року Федір Іванович помер у Царському Селі. Поета поховали в Санкт-Петербурзі на Новодівичому цвинтарі.
Поезія Тютчева налічує трохи більше 400 віршів. Тема природи – одне з найпоширеніших у ліриці поета. Так, пейзажі, динамічність, багатоликість начебто живої природи показані у таких творах Тютчева: «Осінь», «Весняні води», «Чародійкою зимою», а також багатьох інших. Зображення як природи, а й рухливість, міць потоків поруч із красою води і натомість неба показано у вірші Тютчева «Фонтан».
Любовна лірика Тютчева є ще однією найважливішою темою поета. Буйство почуттів, ніжність, напруженість виявляється у віршах Тютчева. Любов, як трагедія, як болючі переживання представлена поетом у віршах із циклу, званого «денисьєвським» (складеному з віршів, присвячених Є. Денисьєвій, коханій поета).
Тютчев писав вірші й у дітей, нині вони входять у шкільну програму і вивчаються учнями різних класів.
Цікаві факти
Тютчев був дуже закоханою людиною. У його житті був зв’язок з графинею Амалією, потім весілля на Еге. Петерсон. Після її смерті другою дружиною Тютчева стала Ернестіна Дернберг. Але й їй він зраджував протягом 14 років з іншою коханою – Оленою Денисьєвою.
Усім своїм коханим жінкам поет присвячував вірші.
Загалом у поета народилося 9 дітей від різних шлюбів.
Залишаючись все життя на державній службі, Федір Іванович Тютчев так і не став професійним літератором.
Тютчев присвятив два вірші Олександру Пушкіну: «До одягу Пушкіна на Вільність» і «29 січня 1837».