Троєпольський Гаврило Миколайович (1905–1995) — радянський письменник, сценарист і драматург. Світову популярність письменнику принесла зворушлива повість під назвою «Білий Бім Чорне Вухо». Історія про відданість і нескінченне кохання собаки до свого господаря була екранізована і перекладена багатьма мовами світу. Гаврило Миколайович Троєпольський, біографія якого сповнена цікавих фактів, зробив великий внесок у розвиток вітчизняної літератури.
Ранні роки
Майбутній письменник народився 16 (29) листопада 1905 року в селі Ново-Спаське на Єлані Воронезькій області. Гаврило був шостою дитиною в сім’ї священика.
Під час навчання у школі на становлення Гавриїла Троєпольського великий вплив зробив шкільний вчитель Григорій Романович Ширма. Він відкрив хлопчику чудовий світ художньої літератури, і надалі Троєпольський вирішив пов’язати із нею своє життя.
Після закінчення школи Гаврило вступив до сільськогосподарського училища, яке блискуче закінчив у 1924 році.
Початок кар’єри
Одразу після закінчення училища Троєпольський працював сільським учителем. У цей період він почав пробувати писати. Його першими авторськими роботами були замальовки селянського побуту та мисливські нотатки.
На початку 1930-х років Гаврило Миколайович влаштувався працювати агрономом, куруючи селекцію проса. Паралельно з основною роботою регулярно друкувався у сільськогосподарських журналах.
У 1937 році Троєпольський опублікував своє перше оповідання «Дідусь». На початку 1950-х у журналі «Новий світ» було надруковано цикл його іронічних оповідань під загальною назвою «З записок агронома». Ця публікація принесла Троєпольському першу популярність, але водночас мало стала причиною закінчення його творчої кар’єри. Партія звинуватила письменника в очорнінні радянського побуту, і лише завдяки підтримці Олександра Твардовського Троєпольський не був занесений до «чорного списку». Надалі на основі збірки «З записок агронома» Гаврило Миколайович написав сценарій до фільму «Земля та люди».
При вивченні короткої біографії Троєпольського варто відзначити, що він був одним із найкращих авторів, які писали нариси та публіцистичні матеріали на тему сільського господарства. Він багато подорожував регіонами Центрального Чорнозем’я, збираючи матеріал для своїх статей, у яких закликав читачів берегти навколишню природу.
Світове визнання
Найголовнішим твором у творчості Троєпільського стала повість для дітей і дорослих «Білий Бім Чорне вухо», написана в 1971 році. Книга разюче відрізнялася від інших творів письменника стилем написання та обраною темою, однак саме вона принесла йому світову популярність.
Над «Білим Бімом» Троєпольський працював 6 років, і за цей час йому довелося кардинально змінити концепцію повісті. Так, спочатку головним героєм був якась ідеальна людина, характер якої повною мірою розкривався при спілкуванні з різними людьми. Проте образ героя виходив настільки ідеалізованим, що Троєпольський вирішив побудувати сюжет навколо вірного пса.
«Білий Бім Чорне Вухо» сподобався мільйонам жителів СРСР. Повість була перекладена на кілька десятків мов світу, не залишивши байдужими та зарубіжних читачів.
В 1975 Троєпольський став лауреатом державної премії СРСР та італійської премії Монца. Його книга була удостоєна диплому та золотої медалі фонду Леонардо да Вінчі, багатьма іншими почесними нагородами. В 1977 був знятий однойменний фільм, який номінувався на «Оскар».
Особисте життя
Гаврило Миколайович був однолюбом і все життя прожив зі своєю першою та єдиною дружиною Валентиною Суховою, дочкою відомого архітектора. У цьому шлюбі народилося двоє дітей.
Помер Гаврило Миколайович Троєпольський 30 червня 1995 року у віці 89 років.